03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/11278/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Пономаренко Н.В.
Доповідач - Музичко С.Г.
.
16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді: Музичко С.Г.,
суддів: Семенюк Т.А., Кравець В.А.,
при секретарі: Круглику В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 червня 2013 року у цивільній справі за позовом Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики -
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25 червня 2013 року, позов ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 191 000,00 гривень, судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу.
Посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги вказує, суд не врахував, що проведені відповідачем платежі згідно касових ордерів не можуть свідчити про укладення письмового договору позики.
Зазначає, оскільки ордери заповнені не належним чином, вони не можуть підтверджувати фінансово - господарську операцію, а тому не є належним доказом отримання ОСОБА_2 даних коштів.
В період з 28.06.11 року по 12.06.2012 року позивач вирахував грошові кошти в сумі 60 000 гривень із заробітної плати відповідача в рахунок погашення боргу за договором позики, оскільки останньою була написана відповідна заява. В подальшому позивач припинив утримувати кошти за договором позики, тому апелянт вважає, що жодних невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем немає.
Просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в cyдовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно з видатковими касовими ордерами, № 2162 від 03.10.2008, № 2225 від 08.10.2008 року, № 2228 від 09.10.2008 року, № 2241 від 10.10.2008 року, № 2457 від 11.11.2008 року, № 2476 від 12.11.2008 року, № 2486 від 13.11.2008 року, № 2541 від 19.11.2008 року, № 2554 від 20.11.2008 року, № 2564 від 21.11.2008 року, № 121 від 22.01.2008 року, № 383 від 27.02.2009 року, № 410 від 05.03.2009 року, № 2720 від 02.12.2011 року з каси ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», ОСОБА_2 отримала 191 000 грн. (а.с.11-17).
Відповідно до частини 2 статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов дійсно може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей , визначених родовими ознаками
Враховуючи дані обставини, судова колегія погоджується з висновком суду щодо досягнення між сторонами згоди стосовно всіх істотних умов договору позики, оскільки касові ордери свідчать про його укладення відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України.
04.07.2012 року на адресу відповідача, була направлена вимога№ 1/27-60, в якій позивач просив погасити заборгованість до 09.07.2012 року, проте відповіді не отримано.(а.с.8)
Загальна сума заборгованості відповідача, на момент направлення позивачем вимоги про погашення заборгованості , становить 191 000,00 грн.
Згідно повідомлення Відкритого міжнародного Університету розвитку людини «Україна», ОСОБА_2 отримувала поворотну фінансову допомогу (позику) в сумі 251 000,00 гривень. На підставі заяви останньої протягом 2009-2011 років з її заробітної плати було утримано 60 000,00 гривень в рахунок погашення позики. (а.с.84-85).
Отже, відповідач при підписанні договору позики погодилась з його умовами, застережень до договору не висловлювала, підписи відповідача на касових ордерах свідчать про згоду на укладення такого договору.
За таких обставин, висновок суду про обґрунтованість позовних вимог відповідає матеріалам справи та вимогам закону, тому рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 червня 2013 року, слід залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: