15 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ, ПФУ відповідно) до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Військкомат) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми переплаченої пенсії,
У червні 2010 року ГУ ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Військкомату на його користь кошти за переплату пенсії ОСОБА_10 у розмірі 1116 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) встановлено нові розміри грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, зокрема осіб рядового і начальницького складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII), та порядок їх обчислення.
Оформлення та подання до органів ПФУ документів про розмір грошового забезпечення військовослужбовців, на думку позивача, є завданням Військкомату. Проте відповідач несвоєчасно подав довідку про зміну розміру грошового забезпечення ОСОБА_10, у зв'язку з чим виникла переплата пенсії і, як наслідок, була заподіяна майнова шкода інтересам держави в особі ГУ ПФУ у розмірі 1161 грн.
Суди встановили, що 24 березня 2008 року Військкомат на підставі поданих позивачем списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, оформив та видав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідно до якої ГУ ПФУ обчислило ОСОБА_10 пенсію за вислугу років з урахуванням надбавки за особливі умови служби.
Наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260, прийнятим відповідно до постанови № 1294, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - наказ № 260, Інструкція відповідно), яка застосовується з 1 січня 2008 року і у якій виплата надбавки за особливі умови служби не передбачена.
За період із 1 січня 2008 року по 30 червня 2009 року переплата пенсії ОСОБА_10 склала 1161 грн.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 1 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовив.
Касаційний суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, погодився з їх висновками про те, що чинним законодавством на Військкомат не покладено обов'язок щодо повідомлення та вирішення питання про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ГУ ПФУ звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, постанови № 1294 та наказу № 260.
На обґрунтування заяви ГУ ПФУ додало копію постанови Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2011 року (справа № К-4288/10), яка, на думку позивача, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Аналіз судового рішення, на яке посилається ГУ ПФУ, обґрунтовуючи заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права.
У справі, що розглядається, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не досліджувала питання правильності застосування норм процесуального права, які визначають підвідомчість спорів між суб'єктами владних повноважень, і чи підлягає ця справа розгляду в адміністративних судах, оскільки зазначені питання не віднесені до компетенції Верховного Суду України.
Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановила:
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді: М.Б. ГусакП.В. Панталієнко
О.А. КороткихО.Б. Прокопенко
О.В. Кривенда О.О. Терлецький
В.Л. МаринченкоЮ.Г. Тітов