Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 801/5598/13-а
14.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воробйової С.О.,
суддів Курапової З.І. ,
Кобаля М.І.
секретар судового засідання Жабенко І.М.
за участю сторін:
представник позивачів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ордер 00017315 від 23.09.2013 року;
представник відповідача, Ради міністрів АР Крим - Василенко Катерина Вікторівна, довіреність № 01-01/1239 від 30.05.13 року;
представник третьої особи, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим - Данилевський Володимир Володимирович, довіреність № 01-45/23 від 04.01.2013 року;
розглянувши апеляційну скаргу Ради міністрів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 15.07.2013 року у справі №801/5598/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_3),
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
до Ради міністрів АР Крим (пр-т. Кірова,13, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95005),
третя особа: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим (пров. Совнаркомівський, буд. 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011),
про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23.04.2013 року № 317-р,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ради міністрів АР Крим, третя особа: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23.04.2013 року№317-р задоволені у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року №317-р «Про ліквідацію Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти і створення Кримської республіканської установи «Центр післядипломної педагогічної освіти». Стягнуто судовий збір в розмірі 34,41 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Ради міністрів АР Крим на користь ОСОБА_2
Не погодившись з вищевказаною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 року у справі №801/5598/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.
У судовому засіданні 14.10.2013 року адвокат позивачів заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
У судове засідання 14.10.2013 року позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача - Ради міністрів АР Крим у судовому засіданні 14.10.2013 року підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, з підстав у ній викладених, просила скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову позивачів у повному обсязі.
Представник третьої особи - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим у судовому засіданні 14.10.2013 року просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у повному обсязі.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, третя особа: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим, про визнання протиправним та скасування розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року №317-р «Про ліквідацію Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти та створення Кримської республіканської установи «Центр післядипломної педагогічної освіти», мотивуючи позовні вимоги тим, що позивачі є викладачами Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, проте Радою міністрів Автономної Республіки Крим 23.04.2013 року прийнято розпорядження №317-р «Про ліквідацію Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти та створення Кримської республіканської установи «Центр післядипломної педагогічної освіти». При цьому, при прийнятті оскаржуваного розпорядження відповідачем була порушена процедура ліквідації Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, а саме: не внесені зміни до статті 42 Закону України «Про загальну середню освіту», яка визначає місце вищого навчального закладу, що ліквідується, у науково-методичному забезпеченні системи загальної середньої освіти; дане питання не було погоджено з Кабінетом Міністрів України, всупереч вимог статті 18 Закону України «Про освіту» та з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, всупереч вимог статті 20 Закону України «Про вищу освіту». З урахуванням наведеного, на думку позивачів, оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню. Також, позивачі зазначають, що ліквідація Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти порушує їх конституційне право на працю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим (а.с.81).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідації Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти повинно передувати внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальну середню освіту», щодо закладу, який є складовою частиною системи післядипломної педагогічної освіти та системи науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти. Також, на думку суду першої інстанції неможливим є покладення функції підвищення кваліфікації на Центр післядипломної педагогічної освіти, тому що він не є встановленим Законом України «Про вищу освіту» типом вищого учбового закладу 3 або 4 рівня акредитації, який має право здійснювати підвищення кваліфікації педагогів середньої школи. При цьому, оскаржуване розпорядження відповідача не відповідає всьому комплексу загальнодержавного законодавства України, а лише тільки тим нормам, які вибірково бажає застосовувати відповідач для реалізації свого рішення, що є підставою для визнання оскарженого розпорядження протиправним.
З наведеними висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти, раніше - Інститут удосконалення учителів було створено 17.01.1939 року на підставі Постанови бюро Кримського ОК ВКП(б) від 07.12.1938 року. Інститут є вищим навчальним закладом, має ліцензію та 3 рівень акредитації.
Відповідно до часини другої статті 1 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» №3530-VI від 16.06.2011 року Рада міністрів Автономної Республіки Крим є вищим органом у системі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
Частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим, цим Законом, постановами Верховної Ради України, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про вищу освіту» №2984-III від 17.01.2002 року створення, реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації державної форми власності здійснюється Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, здійснюється органами влади Автономної Республіки Крим.
Відповідно до пункту 12.1 розділу XII «Ліквідація та реорганізація інституту» статуту Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (нова редакція) встановлено, що створення ліквідація та реорганізація інституту здійснюється по рішенню Ради міністрів Автономної Республіки Крим за поданням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, Господарського суду у встановленому чинним законодавством порядку (а.с.11-24).
Пунктом 1.1 розділу І «Загальні положення» статуту Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (нова редакція), визначено, що Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і входить у сферу управління Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим (а.с.11-74).
Також, відповідно до переліку підприємств, установ, організацій, закладів, що належать Автономній Республіці Крим, затвердженого постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим від 15.03.2000 року №982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим», Переліку підприємств, установ, організацій, закладів, що належать Автономній Республіці Крим, віднесених до сфери управління органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради міністрів АРК від 24.04.2007 року №240, Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і віднесений до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.
Відповідно до підпункту 13.1 пункту 13 розділу ІІ Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим чи передане в її управління, затвердженого постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим від 21.04.1999 року №459-2/99, установи (крім міністерств та республіканських комітетів) та організації, що належать Автономній Республіці Крим, діяльність яких фінансується за рахунок видатків бюджету Автономної Республіки Крим та майно яких належить Автономній Республіці Крим, створюються, реорганізуються, ліквідуються рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Отже, колегія суддів зазначає, що законодавство України не передбачає необхідності отримання згоди з боку Міністерства освіти і науки України на ліквідацію вищого навчального закладу, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим.
20.02.2013 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла рішення №1145-6/13 «Про надання згоди Раді міністрів Автономної Республіки Крим на ліквідацію Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти та створення Кримської республіканської установи «Центр післядипломної педагогічної освіти» (а.с.88).
За поданням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим 23.04.2013 року Радою міністрів Автономної Республіки Крим прийнято розпорядження №317-р «Про ліквідацію Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти та створення Кримської республіканської установи «Центр післядипломної педагогічної освіти» (а.с.7-8, 216).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Радою міністрів Автономної Республіки Крим при винесенні оскаржуваного розпорядження №317-р від 23.04.2013 року була дотримана процедура ліквідації Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти.
При цьому, доводи позивачів та їх представника стосовно того, що відповідачем були порушені вимоги статті 18 Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991 року щодо необхідності погодження питання ліквідації Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти з Кабінетом Міністрів України колегія суддів не приймає до уваги як безпідставні, оскільки відповідно до положень статті 18 Закону України «Про освіту» передбачено лише, що порядок створення, реорганізації і ліквідації навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто, зазначена правова норма не передбачає такого погодження.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що післядипломна освіта в Україні здійснюється відповідно до части другої статті 10 Закону України «Про вищу освіту» №2984-III від 17.01.2002 року виключно вищими учбовими закладами III або IV рівня акредитації або їх підрозділами та перелік типів вищих навчальних учбових закладів України, встановлений статтею 25 Закону України «Про вищу освіту», є вичерпаним і не включає такого типу вищого учбового закладу як «центр» колегія суддів вважає їх помилковими та погоджується з доводами апеляційної скарги з наступних підстав.
Так, частиною другою статті 10 Закону України «Про вищу освіту», на яку посилається суд першої інстанції, дійсно передбачено, що післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому числі на підставі укладених договорів.
Проте, вказана правова норма містится у спеціальному законі та визначає діяльність саме вищих навчальних закладів післядипломної освіти.
В той же час, частиною першою статті 48 Закону України «Про освіту» визначено, що до закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих навчальних закладів (філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні навчальні заклади; науково-методичні центри професійно-технічної освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.
Зазначене не було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог позивачів.
Судова колегія також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ліквідації Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти повинно передувати внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальну середню освіту» №651-XIV від 13.05.1999 року, якою закріплено, що науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Національної академії педагогічних наук України, Кримський республіканський, обласні, Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України.
Так, зазначеною правовою нормою визначено перелік закладів, які здійснюють післядипломну педагогічну підготовку. При цьому, підставою для виключення Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти із вказаного переліку є його ліквідація, а отже, до закінчення ліквідації відсутні підстави для внесення відповідних змін до статті 42 Закону України «Про загальну середню освіту».
Крім того, частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, виходячи з положень вищенаведених норм права, позивач має право на звернення до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачі в обґрунтування порушення оскаржуваним розпорядженням їх прав, посилаються на те, що ліквідація Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти порушує їх конституційне право на працю, оскільки вони є викладачами цього вищого навчального закладу, проте позивачами не доведено належними та допустимими доказами порушення їх прав, а захист судовим рішенням ще не порушених прав, тобто на майбутнє не передбачене як спосіб захисту згідно норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги усе вищевикладене у сукупності, судова колегія приходить до висновку про те, що розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим №317-р від 23.04.2013 року прийнято на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку чим відсутні підстави для задоволення позову позивачів.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права.
Вказаним обставинам судом першої інстанції не дана належна оцінка, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ради міністрів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 року у справі №801/5598/13-а - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 року у справі №801/5598/13-а - скасувати.
Прийняти нову постанову: у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова
Судді підпис З.І.Курапова
підпис М.І. Кобаль
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Воробйова