23 жовтня 2013 р.Справа № 815/2991/13-а
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати рішення УПФУ № 105 від 24.01.2013 року та № 285 від 18.03.2013 року, визнати протиправним та скасувати акт УПФУ № 005 від 09.01.2013 року, визнати протиправним та скасувати вимоги УПФУ № ф-3473 від 09.01.2012 року, № ф-7640 від 09.01.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту № 005 від 09.01.2013 року, в якому УПФУ зроблено висновки про те, що ФОП ОСОБА_2 використовувала працю найманого працівника без належного оформлення трудових відносин, відповідачем були сформовані вимоги № ф-3473 від 09.01.2012 року, № ф-7640 від 09.01.2012 року та прийняті рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску № 105 від 24.01.2013 року га № 285 від 18.03.2013 року.
Позивач вказувала, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_3 є чоловіком позивача, а не її найманим працівником, не отримував заробітну плату та/або іншу грошову винагороду, на яку УПФУ мало б підстави нараховувати грошове зобов'язання.
Також позивач зазначила, що вимога про сплату боргу № ф-7640 від 09.01.2012 року та рішення № 285 від 18.03.2013 року винесені на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправно, оскільки зазначена норма закону втратила чинність з 01.01.2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та в обґрунтування заперечень зазначила, що відповідно до акту ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС № 615/17-118/НОМЕР_1 від 04.05.2012 року в ході перевірки ДПІ було виявлено, що ФОП ОСОБА_2 з січня 2009 року по грудень 2011 року здійснювала підприємницьку діяльність з використанням праці найманого працівника ОСОБА_3 без реєстрації трудової угоди в міському центрі зайнятості, вказаний факт також підтверджено поясненнями, наданими ОСОБА_2 Також представник відповідача зазначила, що УПФУ було проведено перевірку позивача, за результатами якої встановлено, що ФОП ОСОБА_2 з січня 2009 року по грудень 2011 року не сплачувала внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим і було донараховано суми вказаних внесків, про що складено акт № 005 від 09.01.2013 року, направлено вимоги про сплату боргу № ф-3473 від 09.01.2013 року, № ф-7640 від 09.01.2013 року та прийняті рішення № 105 від 24.01.2013 року та № 285 від 18.03.2013 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що 12 грудня 2012 року до управління Пенсійного фонду в Малиновському районі міста Одеси від Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на виконання спільного протоколу № 1 від 23.11.2010 року надано перелік виявлених найманих працівників, праця яких використовувалась роботодавцем без належного оформлення трудових відносин в розрізі суб'єктів господарювання, відповідно до якого у ФОП ОСОБА_2 в період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року працював незареєстрований найманий працівник ОСОБА_3 (а.с. 55-57).
Зазначені обставини були виявлені посадовими особами ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби під час проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 615/17-118/НОМЕР_1 від 04.05.2012 року, та винесено податкові повідомлення-рішення № 0001401701 від 10.05.2012 року на суму 14213, 50 грн. та № 0001411701 від 10.05.2012 року на суму 6 921, 40 грн. (а.с. 58-68, 120, 121).
В акті № 615/17-118/НОМЕР_1 від 04.05.2012 року зазначено, що згідно пояснювальної записки ФОП ОСОБА_2 встановлено, що ФОП ОСОБА_2 з січня 2009 року по грудень 2011 року здійснювала підприємницьку діяльність з використанням праці найманого працівника ОСОБА_3 без реєстрації трудової угоди в міському центрі зайнятості; заробітна плата за здійснення трудових обов'язків складала 2 100 грн. щомісячно. ФОП ОСОБА_2 акт № 615/17-118/НОМЕР_1 від 04.05.2012 року та податкові повідомлення-рішення № 0001401701 від 10.05.2012 року на суму 14213, 50 грн. та № 0001411701 від 10.05.2012 року на суму 6 921, 40 грн. не оскаржувала та в добровільному порядку сплатила донараховані їй податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності (а.с. 69, 122).
З 08.01.2013 року по 09.01.2013 року посадовими особами УПФ України в Малиновському районі міста Одеси на підставі направлення від 02.01.2013 року № 001 проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_2 щодо правильності нарахування, обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 12.06.2003 року по 30.11.2012 року, за результатами якої у відповідності до вимог постанови Пенсійного фонду України від 31.03.2011 року № 9-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2011 року за № 513/19251, складено акт № 005 від 09.01.2013 року (а.с. 10-22).
Таким чином, враховуючи, що складання за результатами проведеної органами Пенсійного фонду перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування органами Пенсійного фонду України є обов'язковим для управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси, а також, що вказаний акт № 005 від 09.01.2013 року складено за встановленою формою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості вимоги позивача про визнання протиправним та скасування акту управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси № 005 від 09.01.2013 року.
В акті № 005 від 09.01.2013 року зазначено, що ФОП ОСОБА_2 в розрахунках за січень - грудень 2009 року, в звітах за січень - грудень 2010 року та за січень 2011 року - грудень 2011 року не відображено відповідно внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок за нарахований на фонд оплати праці найманого працівника ОСОБА_3 у зв'язку з чим зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_2 п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 17, ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно, у зв'язку з чим визначено суми внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті.
На підставі акту № 005 від 09.01.2013 року УПФ України в Малиновському районі міста Одеси ФОП ОСОБА_2 виставлено вимоги № Ф-3473 від 09.01.2012 року на суму 10 178 грн. 28 коп. та № Ф-7640 від 09.01.2013 року на суму 17 740 грн. 80 коп. (а.с. 127, 128).
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було подано скаргу на акт № 005 від 09.01.2013 року та вимоги № Ф-3473 від 09.01.2012 року, № Ф-7640 від 09.01.2013 року, за результатами розгляду якої УПФ України в Малиновському районі міста Одеси прийнято рішення про результати розгляду заяви № 0660/03 від 30.01.2013 року (а.с. 86-87).
Зазначеним рішенням № 0660/03 від 30.01.2013 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, вимогу про сплату боргу № Ф-7640 від 09.01.2013 року залишено без змін, вимогу про сплату боргу № Ф-3473 від 09.01.2012 року скасовано та надіслано нову вимогу про сплату боргу № Ф-3475 від 30.01.2013 року на суму 10 178 грн. 28 коп. (а.с. 128).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4, 6, 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право: проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, - позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Планові та позапланові перевірки проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України за погодженням із сторонами соціального діалогу. Порядок взаємодії податкових органів і органів Пенсійного фонду під час організації та проведення планових перевірок встановлюється Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. Перелік питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форму Акта, що складається органами Пенсійного фонду України за їх результатами, затверджено постановою Пенсійного фонду України від 31.03.2011 року № 9-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.04.2011 року за № 513/19251.
Таким чином, за результатами перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування органами Пенсійного фонду України складається акт.
Згідно до вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року) платниками єдиного внеску є роботодавці фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Відповідно до вимог п. 2 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вимогами п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Згідно до вимог ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.
Також вимогами ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно до вимог ч.ч. 1, 3, 4, 10, 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
До 01.01.2011 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб визначені та врегульовані Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній до 01.01.2011 року) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Згідно до абз. 6 п. 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, не сплачені станом на 01 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року.
Таким чином, згідно до встановлених у судовому засіданні суду першої інстанції обставин даної справи, приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції чинній до 01.01.2011 року) та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_2 як платник внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, а також як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з січня по грудень 2011 року, повинна була подавати звітність до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси та сплачувати внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з січня по грудень 2011 року, оскільки, як встановлено актом ДПІ в Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС № 615/17-118/НОМЕР_1 від 04.05.2012 року та підтверджено в судовому засіданні суду першої інстанції, у вказані періоди ФОП ОСОБА_2 використовувала працю найманого працівника ОСОБА_3, знаходилась на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси та була платником вказаних внесків у відповідні періоди.
За таких обставин, ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції чинній до 01.01.2011 року) та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року), використовуючи працю найманого працівника ОСОБА_3, не подавала звітність до УПФУ в Малиновському районі міста Одеси в період січень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси правомірно донараховано ФОП ОСОБА_2 суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, в розмірі 17 740 грн. 80 грн. та в розмірі 10 178, 28 грн. за період з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року та з січня по грудень 2011 року.
Крім того, колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_2 суму донарахованого єдиного внеску в розмірі 17 740 грн. 80 грн. та в розмірі 10 178, 28 грн. у добровільному порядку сплачено не було, а тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси правомірно, у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року) ФОП ОСОБА_2 направлено вимоги № ф-3475 від 30.01.2012 року, № ф-7640 від 09.01.2012 року.
Оскільки, як було встановлено, ФОП ОСОБА_2 зазначені у вимогах № ф-3475 від 30.01.2012 року та № ф-7640 від 09.01.2012 року суми боргу в установлені законом строки в добровільному порядку не сплатила, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси правомірно та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № 105 від 24 січня 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції в розмірі 5 089 грн. 14 коп., та на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній до 01.01.2011 року) та абз. 6 п. 7 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № 285 від 18 березня 2013 року, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в розмірі 32 376 грн. 96 коп. (а.с. 80-84).
Крім цього, колегія суддів не приймає до уваги та вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що оскаржувані рішення відповідача винесені на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправно, у зв'язку з тим, що зазначена норма закону втратила чинність з 01.01.2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки вказані вимога та рішення відповідача винесені з урахуванням абз. 6 п. 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року (чинний з 01.01.2011 року), відповідно до якого суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, не сплачені станом на 01 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду України зроблені в постанові від 26 березня 2013 року у справі № 21-71а13, заборгованість у зв'язку несплатою страхових внесків за 2009 - 2010 роки, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли до 01.01.2011 року, мають бути застосовані (стягнуті) і після 01 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси у спірних відносинах, що виникли з ФОП ОСОБА_2, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 28.10.2013 року.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький