Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 2013, факс 77-44-62
Іменем України
29.10.2013 справа № 927/1332/13
Суддя А.В.Романенко розглянувши матеріали справи порушеної
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком",
бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601,
в особі: Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком»,
просп. Миру, 28, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства «Спецбудпроект»,
вул. Незалежності, 49, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400;
предмет спору: стягнення 10 658,28грн
за участю представників сторін:
від позивача: М.П.Лісова, юрисконсульт 2-ї категорії, довіреність №1035 від 20.12.2012;
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 29.10.2013 на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивачем подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства «Спецбудпроект» про стягнення 10 072,25грн заборгованості по сплаті орендної плати та 483,39грн пені за договором оренди нерухомого майна товариства від 01.07.2010 №34-10/147, а також 3% річних у розмірі 102,64грн та відповідного судового збору.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 23.10.2013 поштового відправлення №02882561, але повноважного представника в судове засідання не направив, причин відсутності суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ( надалі - ГПК України) визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
У відповідача було достатньо часу як для належної підготовки до судового засідання, так і для надсилання витребуваних судом документів.
Враховуючи, що відповідач не скористався правами наданими йому ст. 22 ГПК України, зокрема, про наслідки неподання відзиву та витребуваних судом документів був попереджений ухвалою про порушення провадження у справі від 16.10.2013, нез'явлення відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі документами на підставі ст.75 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні подав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом та залучено до матеріалів справи.
Одночасно, ним подано копію наказу №518-к від 09.10.2013 щодо повноважень керівника та лист №11-14/423 від 28.10.2013 щодо відсутності у провадженні суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справ між зазначеними сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав.
В усних поясненнях представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у встановлені строки. На даний час борг не сплачено, приміщення використовуються відповідачем та інше.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", зареєстрованого державним реєстратором 17.06.2011, № запису 10741050063006797, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" засноване згідно наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України №155 від 27.12.1999 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України №210/93 від 15.06.1993 "Про корпоратизацію підприємства" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" №8 від 14.06.2011 перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", ВАТ "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків ДП "Утел " ВАТ "Укртелеком".
01.07.2010, між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є позивач (орендодавець), та відповідачем (орендар) укладено договір №34-10/147 оренди нерухомого майна товариства, що належить позивачу (далі - Договір).
Частиною першою ст. 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини першої ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься у ст. 759 ЦК України.
Відповідно до п. п. 1.1., 2.1. Договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (надалі - майно), що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 49, площею 42,9 кв.м, для розміщення офісу.
Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1. цього Договору.
Розділом 3. Договору сторонами узгоджено, зокрема, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.
Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком №3 становить 23,85грн за 1 кв.м орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) - 4,77грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 28,62грн за 1 кв.м орендованої площі. Орендна плата за перший місяць оренди за 42,9 кв.м всієї орендованої площі становить 1 227,90грн.
Орендна плата за перший місяць оренди майна розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період між базовим і першим місяцем оренди.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
До розміру орендної плати за перший місяць включаються витрати понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки.
Додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору.
Рахунки на оплату направляються орендодавцем простою кореспонденцією. У разі неотримання орендарем рахунку в строк до 18 числа місяця наступного за звітним, орендар звертається до орендодавця за рахунками на оплату.
У разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна.
За актом приймання-передачі майна від 01.07.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов Договору №34-10/147 частину невиробничого приміщення, що розташоване в будівлі за адресою: м. Бобровиця, вул. Незалежності, 49 площею 42,9 кв.м.
Згідно п. 12.1. Договір діє з 01.07.2010 до 31.05.2013. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Натомість, на день ухвалення даного судового рішення, відповідач належних доказів звільнення ним приміщення не надав, акт приймання-передачі орендованого майна щодо повернення об'єктів оренди між сторонами не підписувався.
Представником позивача в судовому засіданні підтверджено фактичне користуватися відповідачем майном, у зв'язку з чим, враховуючи умови пункту 3.5. Договору, позивачем виставлено останньому рахунки на оплату орендної плати, а саме: №59 від 31.01.2013 на суму 2 009,90грн; №130 від 28.02.2013 на суму 2 413,46грн; №195 від 31.03.2013 на суму 1 932,49грн; №277 від 30.04.2013 на суму 2 234,81грн; №327 від 31.05.2013 на суму 1 832,98грн; №449 від 30.06.2013 на суму 1 910,17грн; №536 від 31.07.2013 на суму 1 948,64грн; № 614 від 31.08.2013 на суму 1 818,65грн, всього на суму 16 101,10грн (копії рахунків та розрахунок заборгованості знаходяться в матеріалах справи).
Такі дії позивача узгоджено умовами пункту 3.7. Договору.
Вказані вище рахунки відповідач у повному обсязі та у встановлені Договором терміни не оплатив. Заборгованість сплатив частково, а саме: платіжним дорученням №1939 від 15.03.2013 - 4 532,48грн; №2000 від 31.05.2013 - 3500,00грн та №2028 від 05.07.2013 - 1900,00грн.
Враховуючи часткову оплату, заборгованість відповідача складає 10 072,25грн, а саме: за березень 2013 року - 327,00грн; за квітень 2013 року - 2 234,81грн; за травень 2013 року - 1 832,98грн; за червень 2013 року - 1 910,17грн; за липень 2013 року -1 948,64грн та за серпень 2013 року - 1 818,65грн.
На день ухвалення даного судового рішення відповідач борг не погасив.
Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В свою чергу, нормами ст.ст. 32 - 34 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 10 072,25грн основного боргу є правомірними і підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на вказану норму, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 102,64грн за період з 28.02.2013 по 14.10.2013.
В свою чергу, пункту 8.2. договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасного перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги ті інших витрат за даним договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі несвоєчасного надходження орендної плати за першу чергу погашається заборгованість, пов'язана з штрафними санкціями.
На підставі вказаного вище пункту Договору позивачем нараховано пеню в сумі 483,39грн за період з 28.02.2013 по 14.10.2013.
Із копій рахунків які виставлялись позивачем на оплату орендованого майна вбачається порушення відповідачем строків її здійснення.
Дослідивши подані позивачем розрахунки, суд, доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 102,64грн та 483,39грн пені за період з 28.02.2013 по 14.10.2013 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 720,50грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства «Спецбудпроект», вул. Незалежності, 49, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 33190260 (р/р 26000001006014001 в Чернігівському РУ філії ВАТ КБ «Надра», МФО 353627) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766 (р/р 2500257 в ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 300335) 10 072,25грн основного боргу, 483,39грн пені, 3% річних в розмірі 102,64грн та 1 720,50грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя А.В.Романенко
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2013.
Суддя А.В.Романенко