Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"23" жовтня 2013 року Справа № 927/1274/13
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали позовної заяви
позивача: публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
14000, вул. Горького,б.40,м.Чернігів;
до відповідача: комунального підприємства "Ніжинське управління
водопровідно-каналізаційного господарства"
16600, вул. Червонокозача, б.5, м.Ніжин, Чернігівської обл.;
предмет спору: стягнення 550250,04 грн.;
за участю представників сторін:
від позивача: Ширай К.А. ( дов №28/3839 від 21.08.2013р.)- юрисконсульт;
від відповідача: Литовченко Д.М. (дов. №597 від 15.10.2013р.)-заст.директора;
публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення з відповідача заборгованості за договором №578 від 23.03.2013р. в сумі 550250,04грн., з яких 516871,83грн. боргу за активну електроенергію, 26233,58грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1284,58грн. 3% річних, 5860,05грн. пені за липень - серпень 2013р.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.10.2013р. розгляд справи призначено на 16.10.2013р., після чого в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.10.2013р.
Відповідачем надано відзив на позов, яким позовні вимоги він визнає частково, зазначаючи, що 15.10.2013р. ним було сплачено 11494,94грн., на підтвердження чого ним надано платіжні доручення №6874 від 15.10.2013р. на суму 4494,94грн. та №6875 від 15.10.2013р. на суму 7000,00грн.. Крім того, відповідач зазначає про сплату 124722,00грн. за рахунок субсидій станом на 01.09.2013р..
Позивач у клопотанні по справі підтвердив сплату відповідачем 11494,94грн. за реактивну електроенергію та надав акти звірки-розрахунків за липень, серпень 2013р., відповідно до яких 124722,00грн., сплачених за рахунок субсидій не зараховуються як сплачені відповідачем за спірний період.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
27.06.2008р. між ВАТ "Чернігівобленерго" та комунальним підприємством «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційне господарство» укладено договір про постачання електричної енергії №578 (надалі - Договір).
Відповідно до статуту, затвердженого протоколом №7 від 18.04.2011р., ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" було перейменовано в ПАТ "Чернігівобленерго".
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За юридичною природою вказаний Договір є договором енергопостачання.
У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Крім того, правовідносини в електроенергетиці, зокрема, що стосуються постачання енергії, регулюються положеннями:
- Закону України "Про електроенергетику" N 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року,
- Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.11.2002р. за №903/7191;
- Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 441 від 24 березня 1999 р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.2005р.
У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1. Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2579,81кВт, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до п.2.2.2. Договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:
· в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток №5 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Відповідно до п.7.5 Договору, умов Додатку №4 до Договору "Графік зняття показів засобів приладів обліку електричної еренгії" та замірів електричної потужності проведеної в установлених нормативамним документами періоди максимального навантаження енергосистеми України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію та ін.
В матеріалах справи знаходяться акти про використану електричну енергію від 27.08.2013р., від 29.07.2013р., які підписані керівником КП "Ніжинське управління водопровідно-комуналього господарства" без зауважень і в яких встановлено, що споживачем використано: з 28.06.2013р. по 29.07.2013р.-329736кВт/г; з 30.07.2013р. по 27.08.2013р.- 299029 кВт/г.
Крім того, сторонами складено акти за перетікання реактивної електроенергії від 27.08.2013р. на суму 11494,94грн., від 29.07.2013р. на суму 14738,64грн., які підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.
Отже позивач взяті на себе зобов'язання щодо постачання електричної енергії виконав повністю.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідно до п.2.3.3 Договору, відповідач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку №3 до цього Договору „Порядок розрахунків", Додатку №4 до цього Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та діючого законодавства.
Відповідно до п.2.3.4. Договору, Споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатками №8/1-№8/7 до цього Договору «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» в терміни проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до Додатку №3 до Договору, відповідач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 28 числа попереднього місяця по 27 число наступного місяця включно.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №733 від 21.06.2013р., тариф на електроенергію за липень 2013р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 101,22коп/кВт/год (без ПДВ).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1010 від 23.07.2013р., тариф на електроенергію за серпень 2013р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 103,24коп/кВт/год (без ПДВ).
Позивачем виставлені відповідачу рахунки: № 578_07-2013 від 29.07.2013р. за активну електроенергію на суму 400510,55грн., №578-08-2013 від 27.08.2013р. за активну електроенергію на суму 369961,28грн., а також № 578_07-2013 від 29.07.2013р. за реактивну електроенергію на суму 14738,64грн., № 578_08-2013 від 27.08.2013р. за реактивну електроенергію на суму 11494,94грн., а всього на суму 770471,83грн. за активну електроенргію та 26233,58грн. за реакивну електроенерію.
Відповідачем було частково здійснено оплату заборгованості, а саме: 07.07.2013р. на суму 129774,00грн., 15.08.2013р. на суму 123826,00грн., що підтверджується наданими позивачем зведеними реєстрами актів звірки щодо погашення заборгованості місцевих бюджетів по пільгах і субсидіях підприємствам за житлово-комунальні послуги в рахунок відповідного погашення боргів цих підприємств за спожиту електроенергію від 07.07.2013р. та від 15.08.2013р.
Таким чином, станом на час подання позову до суду заборгованість відповідача за активну електроенергію складала 516871,83грн., за реактивну електроенергію - 26233,58грн.
Крім того, після порушення провадження у справі відповідачем було частково погашено заборгованість за реактивну електроенергію, а саме на суму 11494,94грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6874 від 15.10.2013р. на суму 4494,94грн. та №6875 від 15.10.2013р. на суму 7000,00грн..
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 11494,94грн. заборгованості за реактивну електроенергію.
Відповідач поністю визнав позовні вимоги в частині заборгованості по активній та реактивній електроенергії та зазначив, що між позивачем та відповідачем відбувся розрахунок шляхом взаємозаліку по пільгам та субсидіям на оплату послуг населенню на суму 124722,00грн. станом на 01.09.2013р..
Позивач проти вище наведеного заперечив надавши суду акт звірки-розрахунків за липень, серпень 2013р., який складений станом на 16.09.2013р. та відповідно до яких заборгоаність за активну електроенергію за липень 2013р. складає 270736,55грн., за серпень 2013р. складає 246135,28грн., за реактивну електроенергію за липень 2013р. складає 14738,64грн., за серпень 2013р. складає 11494,94грн..
Таким чином, враховуючи акти звірки-розрахунків, суд дійшов висновку, що станом на час вирішення спору 124722,00грн. не були зараховані, як сплачені відповідачем за рахунок субсидій. А тому, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час вирішення спору за активну електроенергію складає 516871,83грн., за реактивну електроенергію складає 14738,64грн. та перед позивачем не погашена. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 516871,83грн. заборгованості за активну електроенергію та 14738,64грн. заборгованості за реактивну електроенергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 29.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 3 „Порядок розрахунків" до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. в сумі 5860,05грн.
За перерахунком суду пеня за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. складає 6328,16грн.
Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеня за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. в сумі 5860,05грн., отже нарахування пені за заявлений період відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. в сумі 1284,58грн..
За перерахунком суду 3% річних за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. складають 1371,55грн.
Оскільки позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 02.08.2013р. по 16.09.2013р. в сумі 1284,58грн., отже нарахування 3% річних за заявлений період відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 11005,00грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 11494,94грн. заборгованості за реактивну електроенергію.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, вул. Червонокозача, б.5, м.Ніжин, р/р 26004301610020 в ВАТ Банк «Демарк» м.Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 32009905) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, вул. Горького,40, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) - 516871,83грн. заборгованості за активну електроенергію.
4. Стягнути з комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, вул. Червонокозача, б.5, м.Ніжин, р/р 26004301610020 в ВАТ Банк «Демарк» м.Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 32009905) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, вул.Горького, 40, м.Чернігів, п/р 26009301102791 в Філії ЧОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 14738,64грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 5860,05грн. пені, 1284,58грн. 3%річних, 11005,00грн. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 28 жовтня 2013 року.
17.0п
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна