29 жовтня 2013 року Справа № 915/1856/13
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Бартошук О.В.
з участю представника позивача - Гриненка І.І., дов. від 01.09.2013 р. б/н ,
від відповідача представник у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця - ВК",
04205, вул. Тимошенка, 29-в, кв. 13, м. Київ,
адреса для листування: 02105, пр. Миру, 4, оф. 508, м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр",
56445, с. Прибужжя, Доманівський район, Миколаївська область,
про стягнення основного боргу, пені та 3% річних за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 23.04.2013 р. за № 230418 у загальній сумі 41544 грн. 90 коп., -
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Столиця - ВК" пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Прибузький гранітний кар'єр" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 41544 грн. 90 коп., з яких: 38900 грн. - основний борг, 2187 грн. 44 коп. - пеня, 457 грн. 46 коп. - 3% річних, а також судових витрат у справі, посилаючись на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 23.04.2013 р. за № 230418.
Від відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про оголошення перерви в судовому засіданні, представник у судове засідання не з'явився, проте від ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" надійшов відзив, із змісту якого випливає, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 3% річних, а щодо суми пені вважає, що її розмір визначено невірно, оскільки пеню належало розрахувати в порядку, передбаченому п. 5.2 укладеного сторонами договору, і її розмір складає суму 1543 грн. 94 коп. (38900*0,00027(0,1% встановлений у договорі/365 днів) * 147 (кількість днів прострочення) = 1543 грн. 94 коп.
Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, і на думку якого поданий у відзиві відповідача розрахунок пені є помилковим, дослідивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку з таким.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 23.04.2013 р. № 230418 позивач ТОВ "Столиця - ВК" зобов'язалося передати нафтопродукти партіями, в кількості, за ціною та протягом строків, зазначених у заявках, у власність ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр", а останнє - своєчасно прийняти та оплатити їх на умовах попередньої оплати або за домовленістю сторін - з відстрочкою платежу в межах 5(п'яти) банківських дня з моменту поставки товару. Оплата вартості поставленої продукції здійснюються на підставі рахунків у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.п 1.1,2.1.1.,3.1, 4.3-4.5 договору).
На виконання умов указаного договору ТОВ "Столиця - ВК" поставлено ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" обумовлене договором дизпаливо на загальну суму 88900 грн., що підтверджується видатковою накладною від 23.04.2013 р. № 117 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 23.04.2013 р. № 171, виданою ТОВ "Столиця - ВК" на його представника Бурячковську М.О.
На оплату вартості замовленого товару позивачем виписано рахунок від 23.04.2013 р. № 124 на суму 88900 грн., який оплачено ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" частково в загальній сумі 50000 грн., що випливає із виписок з особового рахунку позивача (ас. 16-19).
Заборгованість у сумі 38900 грн. (88900 грн. - 50000 грн.) відповідачем не погашено і на даний час, що підтверджується складеним сторонами актом взаємних розрахунків станом на 22.07.2013 р., у якому наявні печатки товариств та підписи їх головних бухгалтерів, і відповідачем не оспорюється.
Отже, ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" свої зобов'язання за укладеним з ТОВ "Столиця - ВК" договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару не виконано.
За своєю юридичною природою укладений сторонами договір купівлі-продажу є договором поставки.
Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Оскільки ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару (основного боргу) в сумі 38900 грн. підлягають задоволенню повністю.
Чинним законодавством України передбачено, що у разі порушення стороною зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем розраховано 3 % річних від суми простроченої ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" заборгованості 38900 грн. за період з 1 травня по 24 вересня 2013 року, котра складає 457 грн. 46 коп. Даний розрахунок суд визнає вірним, і визначена ним сума підлягає стягненню з відповідача.
Згідно Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст.193 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).
Пунктом 5.2 укладеного договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення виконання зобов'язань за весь період прострочення.
Тлумачення відповідачем у відзиві на позов передбаченого цим пунктом договору розміру пені таким чином, що пеня 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення виконання зобов'язань підлягає поділу на 365 днів не випливає із змісту як цього пункту, так і умов договору.
Отже, розмір пені має бути визначений з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. та постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 25/187).
За таких обставин, суд визнає правильним здійснений ТОВ "Столиця - ВК" розрахунок суми пені за період прострочення виконання ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" грошового зобов'язання за укладеним сторонами договором у сумі 38900 грн. з 1 травня по 24 вересня 2013 року, котра становить 2187 грн. 44 коп., і дана сума підлягає стягненню з відповідача.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі судові витрати у справі з оплати позовної заяви судовим збором у відповідності із ст. 49 ГПК покладаються на відповідача.
У судовому засіданні 29 жовтня 2013 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця - ВК" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр", 56445, с. Прибужжя, Доманівський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 31821994, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця - ВК", 04205, вул. Тимошенка, 29-в, кв. 13, м. Київ, ідентифікаційний код 33635015, грошові кошти в загальній сумі 41544 (сорок одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 90 коп., з яких: 38900 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот) грн. - основний борг, 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 44 коп. - пеня, 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 46 коп. - 3% річних, а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складений 30.10.2013 р.
Суддя Ю.М. Коваль