24 жовтня 2013 року Справа № 30092/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
Позивач- фізична особа- підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача- Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 220954 від 13 травня 2010 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відповідачем зроблено неправильний висновок про порушенням нею вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки фактично відсутній склад правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована Деражнянською районною державною адміністрацією Хмельницької області як фізична особа -підприємець 09 листопада 1998 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 згідно зі свідоцтвом серії НОМЕР_2 (а.с.10).
Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Хмельницькій області 20 листопада 2009 року видало позивачці ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на період з 25 листопада 2009 року по 24 листопада 2010 року в місці здійснення торговельної діяльності- магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1 (а.с.13, 14).
05 травня 2010 року посадовими особами органів ДПС на підставі направлення №94 від 05 травня 2010 року проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_1
За результатами вищевказаної перевірки складено акт № 101/22/32/03/НОМЕР_1 від 05 травня 2010 року, яким встановлено, що в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» зберігаються алкогольні напої на загальну суму 1731грн. 20 коп. та тютюнові вироби на загальну суму 391грн. 70коп. у місцях зберігання невнесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, який став підставою для прийняття рішення регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 220954 від 13 травня 2010р. у розмірі 3431грн. 20 коп.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент перевірки заява про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання позивачем не подавалась, а тому рішення про застосування фінансових санкцій є законним , прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, підстав для скасування такого нема.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У п.2 акту № 101/22/32/03/НОМЕР_1 від 05 травня 2010 року (а.с.6-7) зазначено, що позивачем до перевірки надавалися ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями АГ № 168072 від 20 листопада 2009 року (термін дії з 25 листопада 2009 року по 24 листопада 2010 року) та ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами АГ № 168527 від 20 листопада 2009 року (термін дії з 25 листопада 2009 року по 24 листопада 2010 року).
Ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів без обмеження площі, для алкогольних напоїв торгівельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, а місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Тобто місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів та місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами це різні місця, і внесення до реєстру місця торгівлі Законом не передбачене.
П.2.1, п.2.3, п.2.5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 передбачено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання, про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається довідка, яка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Судом встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які належали позивачу, зберігалися за місцем їх реалізації в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, яке вказане в ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та в ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Листом Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України №4892/21-4215 від 18 листопада 2002 року підтверджено відсутність законодавчої вимоги вносити у Єдиний державний реєстр місця зберігання, які розміщені за однією адресою з місцями роздрібної торгівлі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з метою врегулювання колізійних питань Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 року внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими передбачено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про ототожнення поняття «місце торгівлі» (місце реалізації) та «місце зберігання» алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а відтак прийняття рішення № 220954 від 13 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій, яке є неправомірним.
Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідач не довів в судовому засіданні правомірності дій працівників органів ДПС при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій за порушення позивачем п.30 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак і правомірності накладення штрафу у розмірі 3431 грн. 20коп.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є підставними та обгрунтованими, а відтак такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому в силу вимог ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова - скасуванню та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій задовольнити.
Визнати неправомірними дії Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №220954 від 13 травня 2010 року в сумі 3431 (три тисячі чотириста тридцять одна) грн. 20коп.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
А.Р. Курилець