24 жовтня 2013 року Справа № 30989/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області (правонаступник- Головне управління Міндоходів у Івано- Франківській області) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області про скасування рішення, -
12 липня 2010 року позивач- ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд позовом до відповідача- Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів України Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області, в якому просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 15 червня 2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач провів позапланову виїзну перевірку її магазину по вул.Угорницькій, 10а в м.Івано- Франківську, за наслідками якої склав акт № 89/32-05/НОМЕР_1 від 08 червня 2010 року про порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру. Після чого прийнято рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 10639 грн. 20коп., з яким вона не погоджується, оскільки відповідачем зроблено неправомірний висновок про порушення нею ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», так як фактично відсутній склад правопорушення.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області №090314 від 15 червня 2010 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що при прийнятті рішення про застосування до позивача фінансових санкцій, податковий орган діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки посадовими особами органів ДПС в ході перевірки виявлено факт зберігання позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, яке не внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Цей факт є порушенням вимог ч.30 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тому рішення про застосування фінансових санкцій винесено правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в її відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа -підприємець 18 січня 2010 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 згідно зі свідоцтвом серії В03 №716389 (а.с.16).
Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області 24 березня 2010 року видало позивачці ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на період з 24 березня 2010 року по 23 березня 2011 року в місці торгівлі- магазин «ІМПЕРІАЛ», вул.Угорницька, 10А, м.Івано-Франківськ (а.с.14, 15).
08 червня 2010 року посадовими особами органів ДПС на підставі наказу №47 від 07 червня 2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства роздрібної торгівлі - магазину «ІМПЕРІАЛ» за адресою: вул.Угорницька, 10а, м.Івано-Франківськ, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1
За результатами вищевказаної перевірки складено акт № 89/32-05/НОМЕР_1 від 08 червня 2010 року, яким встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів перебувало у місцях зберігання невнесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, який став підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 090314 від 15 червня 2010р. у розмірі 10639грн. 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що магазин «ІМПЕРІАЛ», що належить позивачу є місцем торгівлі алкогольними напоями і внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв не підлягає, тому порушення вимог п.30 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відсутнє, рішення про застосування фінансових санкцій прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення , є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними і такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
В п.2 акту №89/32-05/НОМЕР_1 від 08 червня 2010 року (а.с.25-26) зазначено, що позивачем до перевірки надавалися ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями АГ № 222243 від 24 березня 2010 року (термін дії з 24 березня 2010 року по 23 березня 2011 року) та ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами АГ № 222737 від 24 березня 2010 року (термін дії з 24 березня 2010 року по 23 березня 2011 року).
Ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів без обмеження площі, для алкогольних напоїв торгівельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, а місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Тобто місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів та місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами це різні місця, і внесення до реєстру місця торгівлі Законом не передбачене.
Судом встановлено, що реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводилась в торговому приміщенні, яке вказане в ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та в ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 року внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими передбачено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач помилково ототожнив поняття «місце торгівлі» (місце реалізації) та «місце зберігання» алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняв рішення №090314 від 15 червня 2010 року про застосування фінансових санкцій, яке є неправомірним, а відтак і відсутні підстави для стягнення штрафу.
Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, покликання апелянта на правомірність дій працівників органів ДПС при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій за порушення позивачем п.30 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак і правомірності накладення штрафу у розмірі 10639 грн. 20коп. є безпідставним та необгрунтованим, судом до уваги не приймається, оскільки таке спростовується матеріалами справи.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Івано- Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі № 2а-2511/10/0970- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
А.Р.Курилець
Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2013 року