24 жовтня 2013 року Справа № 33149/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Славутської об'єднаної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року у справі за позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи, -
05 травня 2010 року Славутський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Славутської ОДПІ в суд з позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 53874,31 грн. шляхом звернення стягнення на активи підприємця.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року позов задоволено частково. Стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь Славутської об'єднаної державної податкової інспекції податковий борг в сумі 4346,81 грн. (чотири тисячі триста сорок шість грн. 81 коп.) шляхом звернення стягнення на активи підприємця. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 в порушення законодавства своєчасно не сплачує до бюджету встановлені законом податки та збори (обов'язкові платежі), в результаті чого станом на 17 березня 2010 року утворився податковий борг в сумі 53874,31 грн., що підтверджується деклараціями з ПДВ, карткою особового рахунку, першою та другою податковими вимогами та іншими документами. Висновок суду першої інстанції про стягнення податкового боргу в сумі 4346,81 грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідач визнала податкові рішення форми "С" № 0000252200 від 01грудня 2009 року, № 0000242200 від 01 грудня 2009 року, № 0000162200 від 31 серпня 2009 року щодо пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, відтак вказані податкові зобов'язання не стосуються предмету доказування у спірних правовідносинах. Суми штрафних санкцій, визначені податковими повідомленнями-рішеннями по ПДВ та податку на прибуток є узгодженими податковими зобов'язаннями платника, в адміністративному та судовому порядку вони не оскаржувалися, у встановлені строки відповідач вказані зобов'язання не погасив, а тому податковий борг підлягає стягненню. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задоволити, а оскаржувану постанову - скасувати з наступних підстав.
Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії №5435636 підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області як фізична особа-підприємець 19 червня 2006 року (а.с.9-10).
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11 по 24 листопада 2009 року Славутською ОДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, якою встановлено порушення пп.9.12.1, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з вимогами якого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2008 рік у сумі 15306,51 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту по придбаних ТМЦ, які не використовувалися в межах підприємницької діяльності в розмірі 24655,00 грн.; порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині ненадходження валютної виручки в сумі 670,90 Євро по експортному контракту № 1/03/08 від 15 березня 2008 року та 750 Євро по експортному контракту №1603/09 від 16 березня 2009 року.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт №1524/17/НОМЕР_4 від 24 листопада 2009 року (а.с.50-81).
На підставі вищевказаного акту Славутська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення №0005221707/0, №0005211701/0, №0000252200, №0000242200, якими відповідачу нараховані податкові зобов'язання на загальну суму 53874,31 грн.
19 лютого 2010 року заступником начальника Славутської ОДПІ прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу (а.с.11).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання визначені Славутською ОДПІ неправомірно, податковим органом зроблено помилковий висновок про неправомірність формування позивачем - платником податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також сум бюджетного відшкодування з цих податків, відтак такі не підлягають стягненню.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим, виходячи з наступного.
Розрахунком заборгованості з документальним обґрунтуванням та доказами узгодження станом на 17 березня 2010 року підтверджується наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 53874,31 грн., в тому числі: по податку на додану вартість - 36253,89 грн., по пені за порушення термінів розрахунків - 2313,91 грн., по податку з доходів фізичних осіб - 15306,51 грн.(а.с.6).
Згідно з п.п.6.1,6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на адресу відповідача було надіслано дві податкові вимоги: №1/1693 від 16 грудня 2009 року (а.с.12) та №2/18 від 18 січня 2010 року (а.с.13) на вказану суму податкового боргу, які в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості до суду не подавалось.
Відтак вказані податкові зобов'язання є узгодженими, тому відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.3 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягають стягненню.
Відповідно до ст.67 Конституції України та п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів вважає, що такий підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
При цьому, питання правомірності прийняття податкових повідомлень, за якими відповідні грошові зобов'язання нараховані, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень про донарахування відповідних зобов'язань не є предметом позову у даній справі, а отже суд першої інстанції не мав процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
За таких обставин судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є підставними і обґрунтованими та повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної податкової інспекції задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Славутської об'єднаної податкової інспекції податковий борг в сумі 53874,31 грн. шляхом звернення стягнення на активи підприємця.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
А.Р. Курилець