Справа: № 2а/756/99/13 Головуючий у 1-й інстанції: Луценко О.М. 756/2652/13-а Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
24 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання рішення протиправним та перерахунок пенсії,
У лютому 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (надалі за текстом - «Управління») здійснити з 01.01.2012 р. перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в порушення названої постанови Уряду України відповідач безпідставно відмовляється здійснити перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 р.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове по суті спору.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 має правовий статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
За даними довідки до акту огляду МСЕК серії КВ-1 № 000410 позивач є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2012 р., зобов'язано Управління здійснити з 30.11.2010 р. перерахунок та виплатити ОСОБА_2 основну пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
У зазначеному розмірі пенсія позивачеві виплачувалась до 22 липня 2011 р.
З 23.07.2011 р. пенсія ОСОБА_2 виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2012 р. та вересні 2012 р. позивач звертався до Управління із заявами про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження.
Листом № 10241/16/Б-562 відповідач відмовив у такому перерахунку.
Нормами статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (надалі за текстом - «Закон №796-XII») передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із статтею 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності з частиною 1 статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно частини 7 названої статті Закону №796-XII порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі за текстом - «Порядок»).
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
При цьому, пунктом 11 Порядку встановлено, що мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II групи інвалідності становить 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 13 Порядку щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам II групи виплачується у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 р. № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 р.
Пунктом 1 цієї постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам II групи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у розмір 20 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Згідно пункту 3 названої постанови у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідів II групи - 1090 гривень.
Таким чином, законодавчо визначено, що за бажанням осіб пенсії можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків проте у будь-якому випадку їх розмір не може бути нижчим встановленого мінімуму.
Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно підпункту «в» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (надалі за тестом - «Порядок подання та оформлення документів») до заяви про призначення пенсії за віком додається довідка про заробітну плату особи.
Пунктом 14 названого Порядку подання та оформлення документів встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії, у зв'язку із зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами «б», «в», «ґ» пункту 7, пунктом 13.
Відповідно до пункту 38 Порядку подання та оформлення документів орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
За приписами пункту 43 Порядку подання та оформлення документів право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Із наведеного випливає, що управлінням Пенсійного фонду України може бути визнана недійсною довідка про заробітну плату, зокрема якщо в розрахунок включені суми, що не відображені в особистих листах та відомостях особи і які вона фактично не отримувала.
У даній правовій ситуації до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_2 додав копію довідки про заробітну плату, копію відомості по нарахуванню заробітної плати, копію наказу № 49 від 19.05.1986 р. та копію маршрутного листа.
За результатами перевірки спеціалістами Управління встановлено, що первинні документи, які б підтверджували періоди роботи позивача у зоні відчуження відсутні.
Оскільки копії довідок не є документами, що дають право на перерахунок пенсії та враховуючи, що перевіркою не виявлено первинних документів, які б давали можливість визначити розмір заробітної позивача, одержаної за роботу в зоні відчуження, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 29 жовтня 2013 р.
.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.