29 жовтня 2013 року Справа № 904/4449/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плюшка І.А.,
суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р.
у справі№ 904/4449/13 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед"
простягнення 25 962,47 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ляшенко А.В., дов. від 21.10.2013
від відповідача: Миколайчук С.В., дов. від 03.01.2013
У травні 2013 року публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди в сумі 25 962, 47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 26 472, 47 грн., він зазнав збитків та набув згідно ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги до відповідальної за заподіяний збиток особи, якою є відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи та який зобов'язаний відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодувати позивачу понесені збитки в розмірі виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням 510, 00 грн. франшизи, передбаченої полісом відповідача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2013р. (суддя Первушин Ю.Ю.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Дніпроінмед" на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25 962, 47 грн. та судовий збір у розмірі 1 720, 50 грн.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, виплативши за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000869 від 15.09.2010р. страхове відшкодування, набув відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля (страхувальнику) збиток, якою є відповідач, як страховик винної у вчиненні ДТП особи, згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідченого полісом № АА/5801113. У зв'язку з цим, оскільки відповідачем не надано доказів сплати позивачу витрат на виплату страхового відшкодування, то позовні вимоги суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р. (колегія суддів у складі: Павловський П.П. - головуючий, Науменко І.М., Кузнецов В.О.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2013р. змінено, викладено другий абзац резолютивної частини в іншій редакції. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Дніпроінмед" на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25 472,47 грн. та судовий збір у розмірі 1 720, 50 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову, однак, встановивши, що розмір франшизи згідно полісу відповідача дорівнює 1000, 00 грн., дійшов висновку, що виплачена позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на вказану суму франшизи та у зв'язку з цим суд задовольнив позовні вимоги на суму 25 472,47 грн.
В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дніпроінмед" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 15.09.2010р. між публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (страховик, позивач), та ОСОБА_9 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000869, за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - "Chеvrolet Aveo", д.р.н. НОМЕР_1. Строк дії договору: з 19.09.2010р. по 18.09.2011р.
27.07.2011р. в м. Донецьку по вулиці Тельманова в районі дому № 40 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_10, та застрахованого позивачем автомобіля "Chеvrolet Aveo", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11, яка призвела до пошкодження вказаних автомобілів.
Постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 20.03.2012р. у справі № 3/0532/6/2012 (3-1800/11) ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та припинено провадження у вказаній адміністративній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
27.07.2011р. позивач отримав повідомлення про настання страхового випадку, а 28.07.2011р. страхувальник позивача - ОСОБА_12, який є власником автомобіля "Chеvrolet Aveo", д.р.н. НОМЕР_1, - учасника ДТП, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Позивачем на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 29.07.2011р., рахунку-фактури № СФ-0003365 від 19.08.2011р., ремонтної калькуляції від 29.08.2011р. та аварійного сертифікату визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля "Chеvrolet Aveo", д.р.н. НОМЕР_1, яка склала 26 739, 97 грн.
Зазначена вище ДТП відповідно до умов договору страхування наземного транспорту № 3014/250/000869 від 15.09.2010р. та норм чинного законодавства України, визнана позивачем страховим випадком, про що 02.09.2011р. складено страховий акт № 9111001806(797к/п)ДРД, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, що підлягав виплаті страхувальнику, склав 26 472, 47 грн. (за вирахуванням передбаченої договором добровільного страхування франшизи).
На виконання умов вищезазначеного договору страхування, на підставі заяви ОСОБА_9 про виплату страхового відшкодування від 28.07.2011р., страхового акту № 9111001806(797к/п) ДРД від 02.09.2011р. та розрахунку суми страхового відшкодування, що є додатком до вказаного страхового акту, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 26 472, 47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26825 від 13.10.2011р.
Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що на момент спричинення ДТП - 27.07.2011р. цивільно-правова відповідальність винної у вчиненні ДТП особи - ОСОБА_10, який 27.07.2011р. керував автомобілем "ВАЗ", д.р.н. НОМЕР_4, була застрахована відповідачем згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5801113 (тип договору - 1-й). Відповідно до зазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000, 00 грн., строк дії полісу з 26.07.2011р. по 25.07.2012р.
Після виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного наземного транспорту № 3014/250/000869 від 15.09.2010р. позивач звернувся до відповідача із заявою № УН772Р від 06.04.2012р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Однак, відповідач відповіді на заяву не надав, страхове відшкодування на користь позивача в порядку регресу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
За твердження позивача, після виплати своєму страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту страхового відшкодування, він зазнав збитків та набув відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право зворотної вимоги до відповідальної за заподіяний збиток особи, якою є відповідач як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи. При цьому, заявлена до стягнення сума матеріальної шкоди, розрахована позивачем за вирахуванням 510, 00 грн. франшизи, передбаченої полісом відповідача № АА/5801113.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування за завдану внаслідок ДТП, що сталося 27.07.2011р., автомобілю "Chеvrolet Aveo", д.р.н. НОМЕР_1, шкоду до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Донецька від 20.03.2012р. у справі № 3/0532/6/2012(3-1800/11) особою винною у вчиненні 27.07.2011р. ДТП, є водій автомобіля "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_4, - ОСОБА_10.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_4, що знаходився під керуванням ОСОБА_10, був забезпечений приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" (відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АА/5801113, що відноситься до договорів 1-го типу.
Згідно з п. 15.1. ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений на умовах 1-го типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ТЗ, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що згідно умов полісу №АА/5801113 цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_4, ОСОБА_10 на момент виникнення ДТП була застрахована відповідачем, а останній є відповідальним за завдану ОСОБА_10 внаслідок ДТП власнику автомобіля "Chеvrolet Aveo", д.р.н. НОМЕР_1, шкоду, оскільки відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідченого полісом № АА/5801113, відповідач взяв на себе відповідальність, відшкодувати шкоду, заподіяну, зокрема майну третіх осіб, будь-якою особою, яка експлуатує автомобіль "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_4, на законних підставах, тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Підпунктом 12.1. ст. 12 вказаного Закону встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як встановлено судом апеляційної інстанцій, ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну потерпілого згідно умов вказаного полісу № АА/5801113, склав 50000,00 грн., франшиза - 1 000, 00 грн.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що сума страхового відшкодування, що була виплачена позивачем згідно платіжного доручення № 26825 від 13.10.2011р. на виконання умов договору добровільного страхування, має бути зменшена на вказану суму франшизи, передбачену полісом № АА/5801113, а відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи, зобов'язаний відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та на виконання умов полісу ОСЦПВ № АА/5801113 відшкодувати позивачу в порядку зворотної вимоги нанесену водієм забезпеченого за вказаним полісом автомобіля "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_4, шкоду в розмірі 25 472, 47 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана позивачем постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції змінено та стягнуто з відповідача 25 472, 47 грн. страхового відшкодування та 1720, 50 грн. судового збору відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.
Решта доводів, викладених позивачем в касаційній скарзі не заслуговують на увагу, з огляду на те, що вони зводяться до переоцінки обставин справи, що не є відповідно до ст. 111-7 ГПК України компетенцією суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р. у справі № 904/4449/13 - без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
С. Самусенко