Справа № 815/6322/13-а
23 жовтня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.
секретаря Терещука С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» (далі-ДСК «ЧМП») 21.06.2006 року звернулось до господарського суду з позовом (т.1 а.с.2-5) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2005 року № 0000282334/0, від 13.09.2005 року № 0000282334/1 та від 30.11.2005 року № 0000282334/2 про зменшення податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з бюджету на суму 833 333,33 грн. за порушення Закону України «Про податок на додану вартість», обґрунтовуючи тим, сума до відшкодування заявлена правомірно, оскільки податковий кредит виник у зв'язку по договірним взаємовідносинам з фірмою «Інвесткомсервіс» по наданню юридичних послуг, оплата яких була оформлена векселем на суму 5 млн. гри., який в подальшому був погашений, про що під час перевірки були надані усі необхідні документи: договір, акти виконаних робіт, податкові накладні, виписки банку тощо.
Постановою господарського суду Одеської області від 14.08.2009 року адміністративний позов ДСК «ЧМП» задоволений з мотивів правомірного включення позивачем до рахунку бюджетного відшкодування у березні 2004 року суми ПДВ у складі придбаних послуг, оплачених векселем (т.1 а.с.52-53).
Постановою апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року скасована постанова суду першої інстанції; у позові відмовлено. Апеляційний суд виходив з того, що у березні 2004 року вексель, поставлений позивачем в рахунок оплати за придбані послуги, погашено не було, то право на відшкодування з бюджету ПДВ у позивача не виникло (т.2 а.с.50-53).
Ухвалою Вищого адміністративного суду рішення судів першої та другої інстанції скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.74-78).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року на підставі ст.55 КАС України здійснена заміна відповідача ДПІ у Приморському районі міста Одеси на правонаступника ДПІ у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (т.2 а.с.99).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що на підставі направлення від 23.05.2005 року № 000556/544 ДПІ була проведена позапланова документальна перевірка позивача, за результатами якої складений акт від 06.06.2005 року № 4948/23-3412/01125614/23/139 «Про результати документальної перевірки правильності та правомірності заявленого до відшкодуванню з бюджету податку на додану вартість за березень 2004 року ДСК «ЧМП» (т.1 а.с. 70-77).
На підставі акту перевірки від 23.05.2005 року № 000556/544 ДПІ 21.06.2005 року прийняло податкове повідомлення-рішення щодо порушення п.4.8 ст.4,пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 833333,00грн. за звітний період - березень 2004 року (т.1 а.с.22).
Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку в ДПІ, ДПА в Одеській області, ДПА України, рішеннями яких скарга залишена без задоволення (т.1 а.с.7-21).
За результатами розгляду скарг прийняти податкові повідомлення-рішення від 13.09.2005 року № 0000282334/1 та від 30.11.2005 року № 0000282334/2 про зменшення податку на додану вартість, заявленого до відшкодування з бюджету на суму 833 333,33 грн.(т.1 а.с.22/зв.,23).
У висновку Акту перевірки зазначено, що за результатами перевірки було встановлено, що ДСК «ЧМП» порушені вимоги п. 4.8. ст. 4, пп.7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого компанією завищено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ у березні 2004 року на загальну суму 833 333. 33 грн. (т.1 а.с.77).
Судом встановлено, що віднесення ПДВ у сумі 833 333, 33 грн. до податкового кредиту відбулось про господарським відносинам з ТОВ «Інвесткомсервіс», з яким позивачем був укладений договір 27.02.2003 року на виконання робіт та надання юридичних послуг. Відповідно до умов договору ТОВ «Інвесткомсервіс» прийняло на себе зобов'язання надати правову допомогу та представляти інтереси ДСК «ЧМП» як відповідача у господарських судах України у зв'язку з розглядом справи №19/13-03-109 за позовом ДП «Чорноморфрахт» до ДСК «ЧМП» про стягнення 51 268 202, 61грн. На виконання зобов'язань, передбачених договором щодо справи №19/13-03-109 ДСК «ЧМП» перераховує виконавцю плату за послуги в розмірі 14% від суми пред'явлених, але незадоволених вимог по справі (т.1а.с.29-30).
Згідно акту виконаних робіт від 09.03.2004 року вартість послуг складає 4166666,67грн., а також ПДВ у сумі 833 333, 33 грн., оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2003 року по справі №19/13-03-109 відмовлено у задоволенні позову про стягнення з ДСК «ЧМП» 51 268 202,61грн. (т.1 а.с.31-32).
Надані послуги було оплачено позивачем простим векселем власної емісії № 753280382441.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Вищій адміністративний суд в своєї ухвалі від 21.08.2013 року зазначив, що позивачем не допущено порушень п. 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються. Таким чином, видача векселя в рахунок оплати за поставлені товари, роботи, послуги не супроводжується виникненням будь-яких додаткових податкових зобов'язань платника податку, зокрема, у вигляді нарахувань податку на додану вартість на вартість векселя. З урахуванням положень ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції діючій на час спірних правовідносин за умови дотримання платником правил формування податкового кредиту від'ємне значення ПДВ підлягало відшкодуванню платникові з бюджету незалежно від факту проведення оплати за придбані товари (роботи, послуги), тобто момент погашення Компанією емітованого нею векселя в рахунок компенсації вартості придбаних юридичних послуг не впливає на право позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування.
Проте Вищим адміністративним судом зазначено, що з урахуванням доводів податкового органу про відсутність контрагента позивача за місцем знаходження, не звітування ним до податкового органу (що є свідченням наявності у нього ознак анонімної структури), обставинами, що входять до предмету доказування у даній справі, є реальність виконання операцій з поставки покупцеві (позивачу у справі) юридичних послуг в рамках виконання договору від 27.02.2003 № ЮД-94 на суму 5000000 грн., оскільки з положень п.7.4.1,7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного , узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов податкової економії (т.2 а.с.74-78).
Судом досліджена справа №19/13-03-109 за позовом ДП «Чорноморфрахт» до ДСК «ЧМП» про стягнення 51268202,61грн. Рішенням суду 1-ої інстанції від 06.02.2003 року позов був задоволений. На рішення подана апеляційна скарга за підписом президента ДСК «ЧМП» Мазовського М.Д. Договір з ТОВ «Інвесткомсервіс» укладений 27.02.2003 року. Справа відкладалась за клопотанням ДСК «ЧМП» двічі. Згідно матеріалів справи 22.04.2003 року до суду надійшли клопотання представників ДСК «ЧМП» ОСОБА_6, ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи, а в матеріалах справи наявні довіреності на участь у справі від 22.04.2003 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на представництво інтересів ДСК «ЧМП», які згідно постанови апеляційного господарського суду брали участь у розгляді справи судом 2-ої інстанції. В довіреностях, які видані на даних осіб, не міститься жодного посилання на те, що вказані особи мали відношення до ТОВ «Інвесткомсервіс», знаходились з ним у трудових відносинах.
Вказані обставини зазначені також в Акті від 05.08.2005 року «Про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДСК «ЧМП» щодо доцільності, законності та обґрунтованості сплати грошових коштів по ряду витратних договорів про надання послуг (виконанню робіт) за період з 01.01.2003 по 01.07.2005 року (т.1 а.с.105-144). Актом перевірки від 05.08.2005 року встановлені значні порушення при укладанні договору з ТОВ «Інвесткомсервіс», а також відсутністю доказів на виконання робіт саме працівниками ТОВ «Інвесткомсервіс». Крім того, звернуто увагу на наявність в ДСК «ЧМП» юридичного відділу, де працювали п'ять спеціалістів.
Висновки про необхідність перевірки обставин - щодо реальності надання юридичних послуг саме ТОВ «Інвесткомсервіс», з мотивів чого були скасовані рішення першої та апеляційної інстанції, зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду від 21.08.2013 року та є в силу частини 5 статті 227 КАС України обов'язковими для суду при новому розгляді справи.
У рішенні ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги від 23.09.2005 року зазначено, що в ході перевірки позивача були направлені запити на проведення зустрічних перевірок контрагента позивача, проте листом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПІ було повідомлено про неможливість проведення перевірки, у зв'язку з тим, що ТОВ «Інвесткомсервіс» не звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва, місцезнаходження не встановлено.
В процесі розгляду справи суд у відповідності до частини 2 статті 69 КАС України пропонував представнику позивача надати додаткові докази на підтвердженні реальності надання юридичних послуг саме ТОВ «Інвесткомсервіс», проте позивач зазначених доказів не надав. Наявні же в справі докази та докази витребувані за ініціативою суду обставин надання таких послуг не підтверджують.
Враховуючи викладене, дослідивши документи щодо підтвердження здійснення господарської операції про надання юридичних послуг саме ТОВ «Інвесткомсервіс», суд дійшов до висновку, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДСК «ЧМП» задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000282334/0 від 21.06.2005 року, №0000282334/1 від 13.09.2005 року, №0000282334/2 від 30.11.2005 року.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000282334/0 від 21.06.2005 року, №0000282334/1 від 13.09.2005 року, №0000282334/2 від 30.11.2005 року.
28 жовтня 2013 року.