Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2013 р. Справа №805/14326/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:50
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.,
при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною,
за участю представника від відповідача: Бондаренко Х.Г.,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у відповідача знаходиться вимога про сплату недоїмки від 20 січня 2011 року №Ф-228 на загальну суму 1724,80 грн., виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/5466/2012 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 4010,30 грн. та вимога про сплату недоїмки від 05 лютого 2013 року №Ф-44 на загальну суму 4572,42 грн., які об'єднані у зведене виконавче провадження для стягнення боргу в примусовому порядку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача. При ознайомленні зі станом реалізації виконавчого провадження боржника виявлені порушення, припущені державним виконавцем, тобто не виконані дії, право на проведення яких надано нормами законодавства, а саме відсутність дій, тобто бездіяльність державного виконавця щодо витребування вичерпної інформації про наявні реальні джерела готівкових або безготівкових коштів від боржника, встановлення наявності будівель, земельних ділянок, транспорту, інших ліквідних активів (товару), найбільш перспективного (з огляду на наявні активи) місця здійснення виконавчого провадження. Тому, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надав заяву, в якій просять розглянути справу без участі представника.
Представник відповідача надав до суду заперечення, відповідно до яких у перебігу примусового виконання зведеного виконавчого провадження встановлено, що згідно відповідей з обліково-реєстраційних установ за ОСОБА_2 рухоме майно та земельні ділянки не зареєстровані, відкриті рахунки в фінансових установах та місце отримання доходів відсутнє. Згідно відповіді з КП БТІ Ясинуватської міської ради за боржником зареєстрована 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. З метою подальшого опису вищевказаного майна 27 вересня 2013 року до зазначеної установи направлено вимогу про надання копій технічної документації та правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно. Згідно ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» строки здійснення зведеного виконавчого провадження не порушені. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа, а саме: з 20 серпня 2013 року. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції від 06 травня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги УПФУ в м.Авдіївці Донецької області №Ф228, яка видана 20 січня 2011 року про стягнення суми недоїмки в сумі 1724,80 грн. з ОСОБА_2, ВП №26260933. Постановою від 30 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/5466/2012 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 4010,30 грн., ВП №34029984. Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції від 01 березня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги УПФУ в м.Авдіївці Донецької області №Ф44, яка видана 05 лютого 2013 року про стягнення суми недоїмки в сумі 4572,42 грн. з ОСОБА_2, ВП №37222909 (а.с.12,13,14).
Вищезазначені виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження №32663538 (а.с.66,74,89).
Як вбачається із протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 23 вересня 2013 року на примусовому виконанні Відділі державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції перебувають вимога УПФУ в м.Авдіївці Донецької області №Ф228 видана 20 січня 2011 року про стягнення суми недоїмки в сумі 1724,80 грн. з ОСОБА_2 та виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/5466/2012 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 4010,30 грн. з ОСОБА_3 (а.с.7).
В матеріалах виконавчого провадження міститься наступна інформація про проведені виконавчі дії по встановленню майнового стану боржника: запити до Відділу Держкомзему у м.Авдіївка Донецької області, КП «БТІ» м.Ясинувата, ВРЕР ДАІ м.Ясинувата УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області, ДПІ м.Авдіївка за №1-237 від 24 лютого 2012 року, 30 серпня 2012 року, отримані відповіді, згідно з якими за боржником зареєстрована 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. Боржник неодноразово викликався до Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції. Постановою від 27 квітня 2012 року за виконавчим провадженням №26260933 накладено арешт майна боржника та оголошена заборона його відчуження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.120). Боржником було частково сплачено суму заборгованості у загальному розмірі 229,30 грн.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як встановлено ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За правилами ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Суд зазначає, що вимога УПФУ в м.Авдіївці Донецької області про сплату недоїмки від 20 січня 2011 року №Ф-228 на загальну суму 1724,80 грн., виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/5466/2012 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 4010,30 грн. та вимога УПФУ в м.Авдіївці Донецької області про сплату недоїмки від 05 лютого 2013 року №Ф-44 на загальну суму 4572,42 грн. є рішеннями майнового характеру.
Як було зазначено вище, постановами від 03 травня 2012 року та від 07 березня 2013 року виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження №32663538 на загальну суму боргу (а.с.66,74,89). Останній виконавчий документ приєднаний до зведеного виконавчого провадження №32663538 20 серпня 2013 року (а.с.60).
За таких обставин, строк здійснення виконавчого провадження обчислюється протягом шести місяців з 20 серпня 2013 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання бездіяльності з виконання вимоги про сплату недоїмки від 20 січня 2011 року №Ф-228 на загальну суму 1724,80 грн., виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/5466/2012 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 4010,30 грн. та вимога про сплату недоїмки від 05 лютого 2013 року №Ф-44 на загальну суму 4572,42 грн. з ОСОБА_2 неправомірною є передчасними та не підлягають задоволенню.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що у даній справі відповідачем доведено законність своїх дій, тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 жовтня 2013 року в присутності представника відповідача.
Постанову у повному обсязі складено 30 жовтня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шинкарьова І.В.