24 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів cудової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:
Дем'яносова М.В.., Кафідової О.В., Попович О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного казначейства України, треті особи: прокуратура Рівненської області, апеляційний суд Рівненської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та заступника прокурора Рівненської області на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 серпня 2013 року,
У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного казначейства України, треті особи: прокуратура Рівненської області, апеляційний суд Рівненської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що його незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 115 КК України, незаконно перебував під слідством упродовж майже 4 років в якості обвинуваченого, до нього незаконно було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою. Вироком апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 18 грудня 2008 року, його виправдано і звільнено з-під варти. В результаті незаконного затримання та арешту, безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності і засудження за особливо тяжкі злочини, тривалого перебування під вартою в умовах слідчого ізолятора, йому було завдано значної моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 5 700 000,00 грн, оскільки за час кримінального переслідування він втратив здоров'я, житло та зв'язок зі своїм оточенням, неодноразово зазнавав фізичних тортур, переніс нестерпний біль та приниження.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1 238 760 грн, 7959 грн - витрат понесених на оплату експертизи та 5000 грн - витрат на правову допомогу.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 серпня 2013 року заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2013 року змінено, зменшено розмір моральної шкоди з 1 238 760 грн до 300 000 грн.
У стягненні судових витрат ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора Рівненської області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить змінити ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 серпня 2013 року, зменшивши розмір моральної шкоди з 300 000 грн на 53909 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 серпня 2013 року і залишити в силі заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заперечення на касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача привели до моральних страждань позивача, до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя на протязі тривалого часу, тому на підставі ст. 1176 ЦК України ОСОБА_4 має право на відшкодування шкоди.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, щодо спричинення позивачу моральних страждань, у зв'язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, а щодо розміру моральної шкоди апеляційний суд Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2013 року урахував засади розумності, виваженості й справедливості, характеру та обсягу страждань, яких було завдано ОСОБА_4 з урахуванням положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури суду".
Наведені в касаційних скаргах доводи висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів.
З урахуванням вказаного, оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_4 та заступника прокурора Рівненської області відхилити.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.В. Дем'яносов
О.В. Кафідова
О.В. Попович