24 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів cудової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:
Дем'яносова М.В.., Кафідової О.В., Попович О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року
У червні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй з відповідачами на праві спільної часткової власності належить домоволодіння та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки між сторонами не досягнуто згоди з приводу користування та розпорядження належних кожному з них часток, просила виділити їй в натурі ј частину жилого будинку з надвірними будівлями та ј частину земельної ділянки без виплати відповідачам компенсації.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2013 року відмовлено в задоволенні позову.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_4 в натурі частку в майні, що перебуває у спільній частковій власності із відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а саме 1\4 частину будинковолодіння та земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1, згідно І варіанту розподілу висновку судової будівельно-технічної експертизи № 21220/7 від 24 січня 2013 року, виділивши ОСОБА_4:житлову кімнату 1-4, площею 22.9 кв. м.; житлову кімнату 1-5, площею 22.4 кв.м.; житлову кімнату 1-16, площею 16.7 кв. м.; житлову кімнату 1-17, площею 11.8 кв.м. Житлову кімнату 1-18, площею 17.6 кв.м.; по надвірним будівлям, 21.72\93\71 огорожі, загальною вартістю 143469 грн., що становить 273/1000 частин житлового будинку, зі сплатою відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 грошової компенсації, в розмірі 12098 грн, у зв'язку із відхиленням від ідеальних часток у майні, що належить співвідповідачам.
Виділено ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 125 кв.м, периметром 26 метрів, яка позначена на плані чорним кольором під № III, додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 21220/7 від 24 січня 2013 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року і направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заперечення на касаційну скаргу, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із висновків судової будівельно-технічної експертизи, згідно якої поділ будинку можливий за декількома варіантами, але при наявності дозволів, наданих компетентними органами, на перепланування і переобладнання будинку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що всі переобладнання та перепланування спірного будинковолодіння стосуються лише вже існуючих внутрішніх жилих приміщень та не стосуються здійснення таких будівельних робіт, які мають здійснюватись із урахуванням вимог чинного законодавства в галузі містобудування та вимог земельного законодавства. З урахуванням обставин справи та висновків судових будівельно-технічних експертиз суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що поділ можливий згідно першого варіанту розподілу висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24 січня 2013 року.
Суд апеляційної інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, правомірно застосував положення ст. 364, 367 ЦК України та 152 ЖК України і дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду Рівненської області не спростовують, оскільки зводяться фактично до переоцінки доказів.
З урахуванням вказаного, оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.В. Дем'яносов
О.В. Кафідова
О.В. Попович