іменем україни
23 жовтня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Савченко В.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Харцизької міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над дитиною та призначення опікуна, стягнення аліментів на утримання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2013 року,
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним, який обґрунтовано тим, що її донька ОСОБА_6, перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_5 та під час їх спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1, у них народився син - ОСОБА_7.
ІНФОРМАЦІЯ_2 її донька померла. До її смерті син доньки проживав періодично то з нею, то зі своїми батьками. Під час проживання з батьками, відповідач вихованням свого сина не займався, недбале ставився до своїх батьківських обов'язків. Після смерті доньки онук постійно проживає з нею, вона займається його вихованням, доглядом та утриманням. Відповідач належної уваги сину не приділяє, не цікавиться його життям, здоров'ям, навчанням, поведінкою, не спілкується з ним та ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню, матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Також зазначає, що вона може здійснювати обов'язки опікуна, оскільки є рідною людиною для дитини, постійно з дня народження по теперішній час опікується ним, виховує, утримує. Вона є пенсіонеркою, отримує постійний дохід в вигляді пенсії, має у власності нерухомість, усі необхідні умови для проживання онука. Вона постійно цікавиться його життям, відвідує батьківські збори, піклується про здоров'я дитини, його духовний, психічний та фізичний розвиток. На обліку у лікарів за станом здоров'я не перебуває.
У зв'язку з викладеним просила суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7; встановити опіку та призначити її опікуном над онуком; стягнути з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі ј части зі всіх видів заробітку відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 22 квітня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Позбавлено ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено опіку над малолітньою дитиною - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено його опікуном ОСОБА_4 Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_7 в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2012 року до повноліття дитини.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2013 року рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та зазначив, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, встановлені висновки суду не відповідають обставинам справи, які були встановлені під час апеляційного розгляду справи, крім того висновки суду першої інстанції не узгоджуються із роз'ясненнями судової практики Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року за №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».
Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Колодійчук В.М., Висоцька В.С., Савченко В.О.