Ухвала
Іменем України
30 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ткачука О.С., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей», третя особа - ОСОБА_5, про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_6 - на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року,
ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що знаходилася у трудових відносинах з комунальним закладом культури «Донецький обласний художній музей» з 20 липня 1979 року. Наказом від 29 серпня 2007 року її було прийнято на посаду провідного наукового співробітника відділу графіки за контрактом терміном на два роки, з 29 серпня 2007 року по 29 серпня 2009 року. 29 серпня 2009 року з нею було укладено новий контракт, терміном на три роки з 29 серпня 2009 року по 28 серпня 2012 року. 26 червня 2012 року позивач звернулася до директора комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» з проханням продовжити роботу за контрактом терміном на два роки. У відповідь нею отримано лист від 27 червня 2012 року про розірвання контракту з 28 серпня 2012 року, у зв'язку із закінченням терміну його дії. 22 серпня 2012 року позивач повторно звернулася до директора комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» з проханням продовжити роботу за контрактом терміном на один рік та один місяць. Однак відповідь не це звернення не отримала. Наказом від 27 серпня 2012 року ОСОБА_4 з 28 серпня 2012 року звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням терміну дії контракту. Цього ж дня позивач ознайомилась із наказом. Вважаючи, що звільнення відбулось із порушення трудового законодавства позивач просила визнати наказ про її звільнення незаконним, поновити її на роботі та стягнути з відповідача моральну шкоду.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 січня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним наказ від 27 серпня 2012 року про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на посаді провідного наукового співробітника відділу графіки комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» з 29 серпня 2012 року. Стягнуто з комунального закладу культури «Донецький обласний художній музей» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
У касаційних скаргах ОСОБА_4 та її представник - ОСОБА_6 - просять оскаржуване судове рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що трудовий контракт від 29 серпня 2009 року між ОСОБА_4 та комунальним закладом культури «Донецький обласний художній музей» було укладено строком до 28 серпня 2012 року й сторони не досягли згоди щодо його продовження або укладення нового контракту на новий термін у зв'язку із чим звільнення позивача відбулось у відповідності із трудовим законодавством.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційні скарги ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ткачук О.С. Колодійчук В.М. Умнова О.В.