21 жовтня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» (далі - ПАТ «Перший Український міжнародний Банк») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, визнання дій неправомірними, зобов'язання виконати певні дії та стягнення грошової суми за час вимушеного прогулу,
У травні ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом по особовому складу філії ПАТ «Перший Український міжнародний Банк» у м. Дніпропетровську від 2 вересня 2009 року його прийнято на посаду спеціаліста сектора з обслуговування банкоматів відділу грошового обігу неторгових і касових операцій. 22 березня 2013 року він звернувся до уповноваженого органу банку із заявою про звільнення за власним бажанням. З незрозумілих причин відповідач відмовився прийняти та зареєструвати вказану заяву, у зв'язку з чим він змушений був направити її поштою на адресу підприємства з описом вкладення. Наказом по особовому складу відділення ПАТ «Перший Український міжнародний Банк» регіональний центр у м. Дніпропетровську» від 5 квітні 2013 № 60 «Про звільнення» його звільнено із займаної посади згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України «у зв'язку із винними діями працівника, безпосередньо обслуговуючого грошові цінності, що дали підставу для втрати довіри з боку уповноваженого власником органу». Наприкінці лютого 2013 року співробітники банківської безпеки примусили його написати пояснення із приводу нестачі грошових цінностей, яка сталася не з його вини, із актом проведеної ревізії грошових цінностей, згідно якої виявлено нестачу, його не знайомили, трудову книжку вини відповідача через 109 днів після звільнення.
З огляду на зазначене, просив визнати незаконним та скасувати наказ від 5 квітня 2013 № 60 «Про звільнення» в частині його звільнення згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України; визнати неправомірними дії відповідача щодо несвоєчасної видачі трудової книжки при звільненні; змінити підстави звільнення та дату, а саме: за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України із 24 липня 2013 року; стягнути з ПАТ «Перший Український міжнародний Банк» компенсацію за час вимушеного прогулу із 6 квітня 2013 року по час фактичної видачі трудової книжки, тобто 15 195,24 грн.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України ,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, визнання дій неправомірними, зобов'язання виконати певні дії та стягнення грошової суми за час вимушеного прогулу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Амелін