"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/44781/11, К/9991/70364/11
№№ К/9991/44781/11, К/9991/70364/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В.,
при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2011
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011
у справі № 0670/112/11 Житомирського окружного адміністративного суду
за позовом Приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат»
до 1. Державної податкової інспекції у м. Житомирі,
2. Головного управління державного казначейства України у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 165040,00 грн,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Житомирі від 23.12.2010 № 0001542304/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період вересень-жовтень 2010 року в сумі 165040 грн.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень, жовтень 2010 року у загальній сумі 165040,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2010 № 0001542304/0 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.12.2010 № 9303/23-2/32744172, про порушення позивачем норм підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1 та 7.72 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит за серпень 2010 року на 129795,00 грн. за податковими накладними, виписаними ПП «Альваір Буд», ПП «Укрпромтехбуд», ТОВ «А-Експерт», ПП «ВКП Проспект», ПП «ФБР-Украна», ТОВ «Контакт», ТОВ «Промкабель-Електрика», з огляду на розбіжність задекларованих сум податкових зобов'язань цих контрагентів та податкового кредиту позивача; завищено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2010 року на 68285,00 грн., внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП «Альваір Буд» та ТОВ «А-Експерт» (відсутні за місцезнаходженням), ТОВ «Діавест-комп'ютерний світ» (не задекларовані податкові зобов'язання), з огляду на розбіжність задекларованих сум податкових зобов'язань цих контрагентів та податкового кредиту позивача, що мало наслідком завищення сум бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2010 року на 96755,00 грн. та 68285,00 грн. відповідно.
У судовому процесі встановлено, що на за наслідками господарських операцій позивача з ПП «Альваір Буд», ПП «Укрпромтехбуд», ТОВ «А-Експерт», ПП «ВКП Проспект», ПП «ФБР-Украна», ТОВ «Контакт», ТОВ «Промкабель-Електрика», ТОВ «Діавест-комп'ютерний світ» останні виписали позивачу податкові накладні, на основі яких позивач сформував податковий кредит за серпень, вересень 2010 року, з врахуванням сум якого задекларував суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях за вересень, жовтень 2010 року, які заявив до повернення. Факт виконання цих операцій та сплати позивачем сум ПДВ у вартості, отриманих від цих контрагентів товарів (послуг) податковим органом не оспорюється.
У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум бюджетного відшкодування за вказані періоди, податковий орган послався на розбіжність показників податкових зобов'язань податкових декларацій з ПДВ контрагентів позивача та показників податкового кредиту позивача за відповідні податкові періоди.
Ці доводи ДПІ суди обґрунтовано визнали такими, що суперечать нормам Закону № 168/97-ВР, оскільки вищенаведені норми цього Закону не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: Н.Є. Блажівська
О.В. Муравйов