"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/12135/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Шевченківської селищної ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011р. у справі
за позовом Контрольно-ревізійного управління в Харківській області
до відповідача Шевченківської селищної ради
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - філія «Шевченківський райавтодор» Державного підприємства «Харківський райавтодор»
про зобов'язання вчинити дії, -
23.03.2010р. до суду надійшов позов контрольно-ревізійного управління в Харківській області (далі КРУ) про зобов'язання Шевченківської селищної ради виконати дії, викладені у вимозі позивача. Свій позов КРУ мотивувало тим, що за наслідками проведеної ревізії складено акт про порушення вимог чинного законодавства, після чого позивач направив селищній раді вимогу про усунення виявлених порушень закону. Оскільки добровільно вимогу КРУ відповідач не виконує, позивач (з урахуванням зміни позовних вимог) просив задовольнити позов та зобов'язати сільраду вжити заходи щодо належного виконання вимоги.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011р., позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У своїх запереченнях позивач зазначив, що рішення судів є законними.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної ревізії складено акт від 29.12.2009р. №122-20/34 та 8.02.2010р. направлено в адресу Шевченківської селищної ради вимогу №120-15/627 про усунення виявлених ревізією порушень. Зокрема, позивачу запропоновано : відшкодувати грошові кошти, зайво сплачені філії «Шевченківський райавтодор»; відшкодувати безпідставно виплачену матеріальну допомогу депутатам селищної ради та безпідставно витрачені бюджетні кошти на вивезення сміття.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі Закон №2939-XII) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Для реалізації покладених на органи КРУ завдань п.7 ст.10 та ст.15 Закону №2939-XII їм надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, які є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону №2939-XII органам КРУ надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки позивачем надано належні докази обґрунтованості його висновків про наявність порушень вимог закону в діяльності відповідача.
При цьому, в судових рішеннях наведено мотиви, з яких суди виходили при їх прийнятті, мотиви неврахування доводів відповідача та положення закону, яким керувались суди при прийнятті своїх рішень, і доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій про неефективне використання селищною радою грошових коштів.
Відповідно до частини першої ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга не спростовує правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні адміністративного спору та, по суті, зводиться до переоцінки достовірності проаналізованих судами доказів.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу Шевченківської селищної ради залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз