21 жовтня 2013 року м. Київ К-37549/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010
у справі №2а-5840/10/14/0170
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним акту, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, оформлене актом № 15/17-299 від 20.04.2010.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем 20.04.2010 складено акт № 15/17-299 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ОСОБА_2
Підставою прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість визначено пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на те, що ФОП ОСОБА_2 не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 3 ст. 4, ст. 9, ст. 45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відповідно до пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації здійснюється у разі, якщо особа, яка зареєстрована як платник податку не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає декларацію (податковий розрахунок), які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єкта господарювання.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене підтверджується відміткою в паспорті позивача про його реєстрацію за зазначеною адресою, довідкою ВАТ «Кримрембудсервіс» від 06.05.10р. №171 про склад родини та прописку на ім'я ОСОБА_2 за підписом начальника ЖЕУ ОСОБА_3 та паспортиста ОСОБА_4, яка свідчить, що позивач проживає за місцем державної реєстрації як платника ПДВ, а саме: АДРЕСА_2.
Довідка про не встановлення місцезнаходження платника податків №927/26-31 від 19.04.2010 не містить інформації про проведення необхідних та достатніх заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.
Крім того, відповідно до пп. 25.2 п. 25 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, яким затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації на підставах, визначених у пп. «б»- «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.
Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у пп. «б» - «ґ» п. 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, у разі коли підставою є пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»:
- акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців;
- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців;
- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента;
- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів.
За відсутності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, перелік яких є виключним та не підлягає розширеному тлумаченню, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з зазначених ним підстав, є правильними.
Платник податків не позбавлений права оскарження в адміністративному суді рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, якщо вважає відповідне рішення податкового органу протиправним.
У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.
Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених по справі рішень судів попередніх інстанцій.
Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун