08 квітня 2009 р.
№ 26/3
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючий
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерного" в особі Донецьких електричних мереж на рішення Господарського суду Донецької області від 9 жовтня 2008 року у справі № 26/3 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерного" в особі Донецьких електричних мереж, м. Донецьк, до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал", м. Донецьк, про стягнення 116 682, 75 грн.,
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
У січні 2008 року позивач -ВАТ "Донецькобленерного" в особі Донецьких електричних мереж пред'явив у господарському суді позов до відповідача -КП "Донецькміськводоканал" про стягнення 116 682, 75 грн..
Вказував, що 21.04.2004 між ним та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №16, відповідно до умов якого ВАТ "Донецькобленерго" (постачальник) зобов'язується постачати електричну енергію КП "Донецькміськводоканал" (споживачу), а споживач -сплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 10 додатку №5 до вказаного договору передбачено, що у разі зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з вимогами передбаченими ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5 %), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.
Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору та Правил користування електричною енергією, а саме: зменшення середньої завантаженості вимірювальних трансформаторів струму в точках обліку електричної енергії протягом листопада 2004 року -листопада 2005 року, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі 116 682, 75 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 9 жовтня 2008 року (колегія суддів у складі: Донець О.Є. -головуючий, Ломовцева Н.В., Склярук О.І.) позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з КП "Донецькміськводоканал" на користь ВАТ "Донецькобленрго" в особі Донецьких електричних мереж 11 191, 89 грн. збитків.
Рішення мотивоване посиланнями на ст.33 ГПК України, п.п. 4.1, 7.15 Правил користування електричною енергією (постанова НКРЕ від 31.07.1996 року N 28) та обґрунтованість наданого позивачем розрахунку суми спричинених збитків лише в частині 11 191, 89 грн.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильно застосування судом п.п. 4.1, 7.15 Правил користування електричною енергією, ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та ст.ст.22, 526 ЦК України, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 21.04.2004 між ВАТ "Донецькобленерго" (постачальник) та КП "Донецькміськводоканал" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №16, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач -сплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 10 додатку №5 до вказаного договору передбачено, що у разі зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з вимогами передбаченими ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5 %), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.
Підставою пред'явленого позову є недоврахування прибором обліку спожитої відповідачем електричної енергії, що є наслідком встановлення у останнього трансформаторів струму з підвищеним коефіцієнтом трансформації.
При цьому, коефіцієнт трансформації та споживання електричної енергії здійснювалося на рівні менше 5 % завантаження вимірювальних трансформаторів.
Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд посилався на п.п. 4.1, 7.15 Правил користування електричною енергією та виходив з того, що наданий позивачем розрахунок суми спричинених збитків обгрунтований лише в частині стягнення 11 191, 89 грн., що також не заперечується відповідачем.
З даними висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства та є наслідком неповного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Господарський суд всупереч вказаним вимогам закону не надав належної юридичної оцінки правовій природі заявлених до стягнення коштів, не встановив підстави стягнення збитків, як виду цивільно-правової відповідальності та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову, який не обґрунтований посиланнями на норми матеріального права та достовірно встановлені обставини справи.
Так, дійшовши висновку про стягнення з відповідача 11 191, 89 грн. збитків, місцевий господарський суд не врахував положення ст.ст. 22, 623 ЦК України, згідно яких відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідно встановити всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправну поведінку, збитки, вину та причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою.
Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитками, згідно ст.22 ЦК України, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести, а суд встановити три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, проте, має бути встановлена судом.
Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент складу цивільного правопорушення передбачає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб.
В порушення вказаних вимог чинного законодавства, оскаржуване рішення взагалі не містить судових висновків про будь-яке порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Посилання господарського суду на п.10 додатку №5 до договору та п. 7.15 Правил КЕЕ, як на підставу задоволення позову, є безпідставним, оскільки вказані положення лише визначають умови та порядок розрахунків сторін у випадку зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з вимогами передбаченими ПУЕ.
Крім того, пунктом 7.31 Правил КЕЕ встановлено, що у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
В рішенні суду відсутні посилання на акт та будь-які інші докази, що підтверджують порушення відповідачем умов договору та/або Правил користування електричною енергією.
При цьому, місцевий господарський суд, з огляду на приписи п.п. 4.1, 4.7, 4.9, 4.10 Правил КЕЕ, зобов'язаний був встановити хто несе відповідальність за технічний стан засобів обліку на яких недовраховано електричну енергію.
Також, слід зазначити, що висновок господарського суду про зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з вимогами передбаченими ПУЕ взагалі не містить технічних обґрунтувань, зокрема, яким методом та за допомогою яких засобів проводились виміри середнього завантаження, які величини середнього завантаження встановлені та ін.
За таких обставин, посилання господарського суду, як на підставу задоволення позову, на часткову обґрунтованість наданого позивачем розрахунку та відсутність заперечень з боку відповідача суперечить ст.43 ГПК України щодо вирішення спору на підставі повно, всебічно та об'єктивно встановлених обставин справи відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін
У зв'язку з наведеним, рішення підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне й обгрунтоване рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 -11112, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерного" в особі Донецьких електричних мереж задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 9 жовтня 2008 року у справі № 26/3 скасувати.
3.Справу №26/3 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області в іншому складі.
Головуючий: Дунаєвська Н.Г.
Судді: Волік І.М.
Мележик Н.І.