08 квітня 2009 р.
№ 40/259-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Альошин В.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське»
на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2008р.
у справі № 40/259-08 Господарського суду Харківської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське»
про визнання права на продаж,
Відкрите акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» про визнання права на продаж.
Відкрите акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України» заявою збільшило позовні вимоги та просить суд визнати право на продаж предмету іпотеки за іпотечним договором від 09.06.2005р. № 6805Z108 будь-якій особі-покупцеві, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент укладання договору купівлі-продажу та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» звільнити нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 09.06.2005р. № 6805Z108.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2008р. (суддя П.В.Хотенець) позовні вимоги задоволено, визнано за ВАТ “Укрексімбанк» право на продаж будь-якій особі-покупцеві, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки за іпотечним договором від 09.06.2005р. № 6805Z108, предмету застави за договором застави від 09.06.2005р. № 6805Z109, предмету застави за договором застави від 19.04.2005р. № 6805Z62, зобов'язано КП “Шевченківське бюро технічної інвентаризації» видати ВАТ “Укрексімбанк», за його письмовою заявою, витяг з реєстру прав власності для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» звільнити нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 09.06.2005р. №6805Z108, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» витрати по сплаті держмита у розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2008р. (суддя П.В.Хотенець) заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» будь-яким чином відчужувати рухоме та нерухоме майно, крім продажу Відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України» будь-якій особі-покупцеві за рішенням суду.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2008р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2008р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» мотивує тим, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі його представника у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги був повідомлений.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки ухвалою, яку просить скасувати позивач, господарським судом було забезпечено позов, то вимога щодо скасування цієї ухвали задоволенню не підлягає.
Господарським судом встановлено:
19.04.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитну угоду № 6805К35 та додаткові угоди до неї від 21.03.2006р., 23.02.2007р., 01.07.2007р., 30.11.2007р., 22.02.2008р., відповідно до якої позивач відкриває відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 165700 євро кінцевим терміном погашення 30.04.2008р.
Пунктом 4.1.1 кредитної угоди (зі змінами відповідно додаткової угоди до кредитної угоди від 22.02.2008р.) передбачено, що відповідач зобов'язаний повертати кредит позивачу рівними послідовними частинами щоквартально (по 18411 євро) з 20-го числа по останній день травня, серпня, листопада, лютого кожного року, починаючи з 20.05.2005р. до 30.11.2006р.; 20-30.11.2007р. -2693 євро; наступний платіж 25-30.04.2008р. в сумі 89363 євро відповідно до графіку повернення кредиту та сплати відсотків. Визначені в графіку відсотки є граничними строками користування відповідними частинами кредиту.
Відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитній угоді щодо своєчасного повернення суми кредиту, останнім строком сплати є 30.04.2008р.
В забезпечення зобов'язань за кредитною угодою між позивачем та відповідачем були укладені:
Іпотечний договір № 6805Z108 від 09.06.2005р., посвідчений приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області, предметом якого є нерухоме майно, що належить відповідачу (надалі - Іпотечний договір).
Договір застави № 6805Z109 від 09.06.2005р. посвідчений приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області, предметом якого є рухоме майно (обладнання), що належить відповідачу (надалі - Договір заставні).
Договір застави № 6805Z62 від 19.04.2005р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, предметом якого є рухоме майно, право вимоги на рухоме майно та право вимоги на майбутній врожай озимої пшениці 2005 року, що належать відповідачу.
Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що даний Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна.
Згідно ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Правові наслідки реєстрації обтяження рухомого майна встановлені ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", згідно якої взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Як вже було зазначено, в забезпечення кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено договори застави рухомого майна. Проте, господарським судом не було досліджено обставин щодо того чи було зареєстровано дані обтяження та чи є у позивача пріоритет за даними обтяженнями.
Згідно ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Таким чином, приписами даної правової норми, на обтяжувача, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, покладено обов'язок до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Проте, господарським судом не було досліджено обставин щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на майно, що було предметом обтяження за договорами застави.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Проте, господарським судом відповідні обставини досліджено не було.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Як вже було зазначено, кредитна угода була забезпечена обтяженням нерухомого майна іпотекою. Проте, господарським судом не було досліджено обставин щодо того чи було у встановленому порядку зареєстровано дане обтяження та чи має позивач пріоритет за даним обтяженням.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Таким чином, як випливає з приписів даних правових норм, у разі невиконання боржником основного зобов'язання кредитор вправі захистити своє порушене право шляхом звернення стягнення об'єкт обтяження.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд не звернув увагу на те чи звертався позивач за захистом свого права у спосіб, що встановлений чинним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
Як вже було зазначено, господарський суд зобов'язав КП “Шевченківське бюро технічної інвентаризації» здійснити певну дію. Проте, господарський суд зобов'язав здійснити певну дію особу, яку не було залучено до участі у справі та яка виконує повноваження центрального органу виконавчої влади, на що господарський суд уваги не звернув.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомиколаївське» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2008р. у справі № 40/259-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.