07 квітня 2009 р.
№ 13/680-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Гоголь Т.Г.
за участю представників сторін:
позивача
Ясногор Н.Г. дов. від 03.03.2008 року
відповідачів
Дужак Н.Г. дов. від 10.01.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії
на постанову
від 17.12.2008 року Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 13/680-05 господарського суду Сумської області
за позовом
Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії
до
Роменської міської ради Сумської області
до
Приватного підприємства "Ромнитепло"
про
стягнення 262337,00 грн.
Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Роменської міської ради 119214,45 грн., за рахунок майна, яке є предметом іпотечного договору від 20.04.2004 року, укладеного між сторонами, за умовами якого відповідач виступив майновим поручителем за виконання приватним підприємством "Ромнитепло" -третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, умов кредитного договору від 20.04.2004 року №04/6 укладеного між приватним підприємством "Ромнитепло" та акціонерним товариством "Український інноваційний банк".
Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що іпотечний договір від 20.04.2004 року не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, статті 14 Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частині 1, 2 статті 203 та статті 228 Цивільного кодексу України.
Позивачем були надані уточнення позовних вимог, в яких останній просив звернути стягнення на майно а саме: нежиле приміщення (котельня) з обладнанням, загальною площею 729,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Пушкіна, 9, і належить територіальній громаді м. Ромни в особі відповідача, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, для задоволення вимог позивача по поверненню заборгованості по кредиту та відсоткам за його користування третьою особою за рахунок його реалізації у розмірі 262337, 00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.02.2007 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 262337,00 грн. за рахунок майна, що є предметом іпотечного договору №1318 від 20 квітня 2004 року, а саме: нежитлове приміщення (котельня) з обладнанням, загальною площею 729,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Пушкіна, 9.
За апеляційною скаргою Роменської міської ради Сумської області рішення господарського суду переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2007 року скасоване та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007 року вказані судові акти скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Під час нового розгляду справи господарський суд Сумської області ухвалою від 06.12.2007 року провадження у справі зупинив до вирішення пов'язаною з нею справи № 17/113-07 за позовом прокурора міста Ромни в інтересах держави в особі Роменської міської ради до Приватного підприємства "Ромнитепло" та Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про визнання договору іпотеки недійсним.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.09.2008 року провадження у справі поновлено.
22.09.2008 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив задовольнити позовні вимоги по поверненню кредиту та інших платежів у розмірі 262337,00 грн. шляхом стягнення коштів з Роменської міської ради.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.10.2008 року позовні вимоги задоволені.
Стягнуто в солідарному порядку з Роменської міської ради та з Приватного підприємства "Ромнитепло" на користь позивача 191320,74 грн. заборгованості по кредиту, 71016,26 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
За апеляційною скаргою Роменської міської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 року скасоване та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Провадження у справі до Приватного підприємства "Ромнитепло" припинено.
Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 року, а рішення господарського суд Сумської області від 16.10.2008 року залишити без змін.
Скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, а саме статті 526 553, 554, 599 Цивільного кодексу України.
Заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі з урахуванням уточнень позовних вимог від 22.09.2008 року є стягнення 262337,00 грн. з Роменської міської ради на підставі пункту 3.9.2 кредитної угоди №04/6 від 20.04.2004 року.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд встановив, що 20.04.2004 року між позивачем та другим відповідачем було укладено кредитну угоду № 04/6, (зі змінами, внесеними додатковими угодами), відповідно до умов якої позивач надав другому відповідачу кредит в розмірі 195000,00 грн. (пункт 3.1.) терміном погашення по 18.01.2006 року (додаткова угода №5 від 21.09.2005 року). Пунктом 3.9.2 кредитної угоди № 04/6 від 20.04.2004 року встановлено, що кредит, наданий Банком, також забезпечується всім належним Позичальнику - ПП "Ромнитепло" та Поручителю - Роменській міській раді майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитній угоді між АТ "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель), Роменська міська Рада (іпотекодавець) та ПП "Ромнитепло" (позичальник) був підписаний іпотечний договір від 20 квітня 2004 року, за яким перший відповідач передав в іпотеку позивачу котельню, розташовану на земельній ділянці Роменської міської ради за адресою: м. Ромни Сумської області, вул. Пушкіна,9.
Договір іпотеки 20.04.2004 року рішенням господарського суду Сумської області від 13.12.2007 року у справі № 17/113-07 визнаний недійсним. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2007року залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у справі № 17/113-07 залишена без змін. Ухвалою Верховного суду України від 14.08.2008 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року у справі №17/113-07.
Постановою господарського суду Сумської області від 05.10.2006 року у справі №7/157-06 Приватне підприємство "Ромнитепло" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" була подана заява про включення грошових вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів на суму 261854,77грн. (основний борг та відсотки), яка виникла внаслідок невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитною угодою №04/6 від 20.04.2004 року. Наведена заява була включена в реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Ромнитепло" про що свідчить лист ліквідатора №001 від 18.01.2007 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.05.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута та ліквідовано Приватне підприємство "Ромнитепло", провадження у справі припинено, вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними. В зв'язку з недостатністю майна та грошових активів банкрута вимоги кредиторів ІІ-VI черги та частково 1-ої залишились непогашеними.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в межах справи №7/157-06 був розглянутий спір з тих же підстав між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Приватним підприємством "Ромнитепло", в зв'язку з чим провадження у справі стосовно 2-го відповідача припинив на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно позовних вимог до першого відповідача апеляційний суд зазначив, що враховуючи приписи статей 546, 553, 554 Цивільного кодексу України порука має додатковий (похідний) характер по відношенню до основного зобов'язання.
Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі міни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно положень статті 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Зважаючи на те, що ухвалою господарського суду Сумської області від 26.05.2008 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та ліквідовано Приватне підприємство "Ромнитепло", а провадження у справі припинено, вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними, апеляційний суд дійшов висновку про припинення основного зобов'язання боржника перед кредитором, а за таких умов і похідного зобов'язання визначеного пунктом 3.9.2 кредитної угоди №04/6.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно приписам Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Так, поза увагою апеляційного господарського суду залишились приписи пункту 3 статті 104 Цивільного кодексу України, згідно з яким порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Пунктом 3 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Згідно пункту 2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
Пунктом 5 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Обставини, з якими діюче законодавство пов'язує ліквідацію юридичної особи апеляційний суд не досліджував.
Крім того, господарський суд не звернув увагу на те, що позивач уточнюючи позовні вимоги послався на пункт 3.9.2 кредитної угоди, згідно з яким кредит, наданий Банком, також забезпечується всім належним Позичальнику та Поручителю майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Аналіз змісту зазначеного пункту та правовий висновок щодо правовідносин які виникли між сторонами також судом не здійснювався.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що господарським судом апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення
господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленої у справі постанови та передачі справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 року у справі № 13/680-05 господарського суду Сумської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Т. Гоголь