29.10.2013
Справа № 4-с/489/295/2013
2/1416/727/2012
29.10.2013 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
при секретарі - Бреженюк Н.С.
за участю:
скаржника - ОСОБА_1,
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника Ленінського ВДВС ММУЮ - Нечипуришиної Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,
В вересні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
Вказував на те, що в провадженні Ленінського ВДВС ММУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/1416/727/2012, виданого 09.07.2012 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва про звернення стягнення на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та передана в заставу для забезпечення договору позики між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 Виконавче провадження за вказаним виконавчим листом було відкрито 01.08.2012 р., однак до теперішнього часу рішення суду не виконано, державним виконавцем безпідставно не вчиняється жодних, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» дій, спрямованих на фактичне виконання судового рішення.
Посилаючись на вищевикладене ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною бездіяльність Ленінського ВДВС ММУЮ; зобов'язати Ленінський ВДВС ММУЮ накласти арешт на АДРЕСА_1.
Скаржник ОСОБА_1 та представник в судовому засіданні наполягали на задоволенні заявлених вимог.
Представник Ленінського ВДВС ММУЮ в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважав, що державний виконавець діяв відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та копії документів виконавчого провадження, долучених до письмового заперечення Ленінського ВДВС, суд встановив наступне.
20.06.2012 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме: в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 04.10.2000 р. в сумі 63 786 грн. 25 коп. звернуто стягнення на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_5 02.02.1999 р. по р. № 244, зареєстрованого МБТІ 20.09.2000 р. за № 17467 та передана в заставу на підставі договору застави від 04.10.2000 р. для забезпечення договору позики від 04.10.2000 р., укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, шляхом реалізації зазначеної квартири на прилюдних торгах. Дане рішення набрало законної сили.
09.07.2012 р. по вищезазначеній справі було видано виконавчий лист.
Старшим державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Чмих Л.В. 01.08.2012 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2/1416/727/2012.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як зазначає скаржник ОСОБА_1, державний виконавець не вчиняв жодних заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення суду, та навіть не наклав арешт на спірне майно - АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4
Проте вказані твердження спростовуються матеріалами справи.
Так, відповідно до Постанов про арешт майна боржника ОСОБА_4,12.10.2009 року, 19.11.2010 року, 11.09.2012 р. державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ, в межах виконання виконавчого листа, у тому числі за № 2/1416/727/2012 від 09.07.2012 р., було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4, та заборонено його відчуження. Відомості про обтяження були внесені Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується Інформаційною довідкою від 08.10.2013 р.
Згідно ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ було направлено запит до ММБТІ з метою виявлення майна боржника.
Згідно Довідки ММБТІ від 14.11.2012 р. за № 14903, право власності на АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 02.02.1999 р., зареєстрованого 22.09.2000 р.
Потім власником вказаної квартири став ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 04.10.2000 р. Проте до архівної справи ММБТІ приєднано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 р. про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1
В подальшому власники вищезазначеної квартири неодноразово змінювались з різних підстав, та остаточно станом на 14.11.2012 р. право власності зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу.
Таким чином станом на час звернення стягувача ОСОБА_1 до Ленінського ВДВС з вимогою про звернення стягнення на АДРЕСА_1, яка начебто належить ОСОБА_4, право власності на квартиру, звернення стягнення на яку повинно було проводитись, не належало боржнику.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2013 р., відомості щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, у тому числі зазначену у виконавчому листі квартиру за ОСОБА_4 - відсутні.
08.10.2013 р. старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ Сусловою М.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ з виконання виконавчого листа № 2/1416/72/2012 від 09.07.2012 р. повністю відповідали ЗУ «Про виконавче провадження», вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя: