28.10.2013
справа № 2/489/2647/13
Зачоне Рішення
Іменем України
28 жовтня 2013 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіКоваленка І.В.
при секретаріКоденко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення з кімнати без надання іншого житлового приміщення
У серпні 2013 року Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва звернулося до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та виселення з кімнати АДРЕСА_1 в м.Миколаєві без надання іншого житлового приміщення.
У обґрунтування вимог вказано, що з 05.11.2001 відповідач зареєстрований та проживає у спірній кімнаті без відповідних правових підстав, оскільки військову службу у Збройних силах України не проходить та відношення до Міністерства оборони України не має. Документів підтверджуючих право на проживання (тимчасове проживання) в гуртожитку не надав.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, в якій одночасно вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, який тричі належним чином повідомлений про судове засідання, заяви про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надав.
У відповідності до статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Із довідки позивача від 15.08.2013 № 618 та відомостей адресно-довідкового бюро встановлено, що відповідач зареєстрований та проживає в кімнаті АДРЕСА_1 з 05.11.2001.
Гуртожиток, в якому розташована кімната, знаходиться на балансі - Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва.
Із акту перевірки від 29.09.2013 та довідки про перевірку житлових умов, складаних комісією позивача, вбачається, відповідач у кімнаті гуртожитку проживає без законних на те підстав, оскільки не має відношення до Збройних Сил України.
Із змісту позову видно, що будь-яких документів на право проживання в даному гуртожитку відповідач комісії не надав.
Згідно зі статтями 6, 127 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 затверджене Примірне положення про гуртожитки, визначено порядок користування приміщеннями гуртожитків, а статтею 132 ЖК УРСР - виселення з них.
Правовідносини щодо користування та забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей регулюється житловим законодавством та Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2006 № 1081.
На виконання пункту 4 цього Порядку наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 N 737 затверджена Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 за N 24/20337).
За змістом частини пункту 5.1 цієї Інструкції гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах МО України або проходження ними військової служби.
У гуртожитках можуть розміщуватися працівники Збройних Сил України на період роботи за умови відсутності в них місця проживання та інші особи, які прибули у військову частину на визначений термін для виконання службових завдань.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є самостійною юридичною особою та структурним підрозділом Міністерства оборони України, що здійснює управління будинком гуртожитку, який перебуває на його балансі й знаходиться по АДРЕСА_1 у м.Миколаєві, а відповідач мешкає в кімнаті гуртожитку без відповідних правових підстав.
За таких обставин, позов в частині виселення відповідача з житлового приміщення гуртожитку без надання іншого житлового приміщення є правомірним та підлягає задоволенню.
Щодо покладення на відповідача обов'язку передати кімнату Міністерству оборони України в особі позивача позовні вимоги в цій в цій частині є зайвими і не відповідають способу захисту порушеного права, через що задоволенню не підлягають.
Не підлягає задоволенню позов і в частині визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщення, оскільки дана вимога є взаємовиключною вимозі про виселення та з огляду на обставини справи не відповідає способу захисту порушеного права.
Так як позов задоволено частково, відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114,70 грн., сплачений до бюджету платіжним дорученням від 21.08.2013 № 334.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214, 224,225, 228 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва - задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімнати АДРЕСА_1 в м.Миколаєві без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Будинкоуправління №1 квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва судовий збір у розмірі 114,70 грн.
У іншій частині вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
суддя