Справа № 203/6165/13-ц
2/0203/2113/2013
24 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
Головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Богдановській Т.В.
за участю позивачки - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 27.01.2012 року зареєстрував шлюб з відповідачем, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 З вересня 2013 року вони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть та проживають окремо. Причиною розпаду сім'ї стало те, що відповідач несерйозно віднісся до створення сім'ї, ухилявся від виконання батьківських обов'язків. Сім'я розпалась остаточно та відновлена бути не може. В зв'язку з цим, просила розірвати шлюб з відповідачем.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову та розірвання шлюбу з позивачкою не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27 січня 2012 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №31.
Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Як зазначила позивачка та не заперечував відповідач в судовому засіданні шлюбні відносини між ними припинені в вересні 2013 року, з цього часу вони проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть. Вважають примирення та збереження шлюбу неможливим. Майнових спорів та спорів щодо місця проживання дитини між ними на теперішній час не має.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, а також враховуючи, що шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться, примирення між сторонами не відбулось та сторони не бажають відновлювати подружні стосунки, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, протирічить інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню та слід розірвати шлюб між сторонами.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,56,112 СК України, ст.ст.10,11,31,58-60,88,212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 січня 2012 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №31 - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Ю.Казак