Справа №: 22-ц/191/1414/13Головуючий суду першої інстанції:Красіков С.І
Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.
"21" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.,
СуддівАвраміді Т.С., Романової Л.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року,
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.04.2010 року в м. Феодосії на перехресті вул. Радянська та вул. Войкова за участю автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебував під керуванням ОСОБА_6 та належить ОСОБА_7 та автомобіля Ford Sierra реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_8, та належить ОСОБА_9, були завдані механічні пошкодження автомобілю Ford Sierra. Винним у даній ДТП визнаний водій автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ТДВ "Страхова компанія "Провіта", страхова компанія виплатила на користь власника автомобіля Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_2, страхове відшкодування в розмірі 24 990 грн.00 коп. Оскільки відповідач ОСОБА_6 своєчасно не повідомив позивача про настання страхового випадку, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу на підставі ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач 02 листопада 2012 року направив відповідачу претензію на виплату страхового відшкодування, проте відповіді не отримав, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 24 990 грн. 00 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись і з даним рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права, а саме апелянт посилається на те, що судом не було враховано, що ДТП сталася не 24.04.2010 року, а 23.04.2010 року, і саме цього дня ним було повідомлено страховика про дорожньо транспортну подію.
Апелянт посилається, що судом було взято до уваги роздруківку про телефонні дзвінки, які надходили до Страхової компанії «Провіта» від 24 квітня 2010 року, але не перевірені дзвінки саме 23 квітня 2010 року, коли в дійсності відбулася ДТП, про що свідчать матеріали справи.
Апелянт посилається, що він виконав умови про вчасне сповіщення страховика про ДТП.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтями 10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з виплатою Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» страхового відшкодування, страховик в межах фактичних затрат набуває право регресу до ОСОБА_6, який є винною особою у дорожньо-транспортній пригоді та не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, що діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди.
Такі висновки суду не узгоджуються з фактичними обставинами справи, оскільки судом першої інстанції не були повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Статтями 1167,1187 ЦК України передбачено, що майнова та моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно частині 1ст.1191 ЦК України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» у виконання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.06.2009 року (а.с.12), здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 24990 грн. (а.с.9).
ОСОБА_6 , як винна особа у вчиненні ДТП, внаслідок якої завдані збитки третій особі, звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку 23.04.2010 року, що свідчить довідка самої страхової організації, направленої до апеляційної інстанції, що повністю відповідає вимогам п.п. 33.1.2 пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , враховуючи, що ДТП сталася не 24.04.2010 року, а саме 23.04.2010 року, що підтверджується довідкою ДПС ДАІ, наданої до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, помилково прийшов до висновку про відшкодування шкоди позивачу внаслідок зворотної вимоги, оскільки ОСОБА_6 були виконані умови п.п. 33.1.2 пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Тобто, колегія суддів вважає обгрунтованим посилання апелянта на неправильне застосування норм матеріального права, оскільки матеріали справи містять докази вчасного повідомлення відповідачем страховика про ДТП.
Що стосується посилань апелянта , що ДТП сталася 23.04.2010 року , а не 24.04.2010 року, колегія суддів вважає їх також обґрунтованими, оскільки вказана дата події встановлена службовою перевіркою органів ДТС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, де зазначено, що відбулася помилка при складанні адміністративного матеріалу по відношенню до ОСОБА_6
Крім того, вказана дата узгоджується з матеріалами справи.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.1 і 4 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного, керуючись си.303, п.2 ч.1 ст.307, п.1 і 4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Г.В.Редько Т.С. Авраміді Л.В.Романова