04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" жовтня 2013 р. Справа№ 910/13993/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі Кобець М.О.
за участю представників:
від позивача: Яворський А.Б. - представник за довіреністю від 01.10.2013 року;
від відповідача: Бабанін А.М. - представник за довіреністю від 06.09.2013 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року
у справі № 910/13993/13 (суддя Власов Ю.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер»
про стягнення 31 810, 54 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» про стягнення заборгованості у сумі 31 200, 00 грн., 3% річних у розмірі 106, 12 грн. та пені у сумі 504, 42 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 103 про охорону об'єкту від 10.01.2013 року в частині здійснення оплати вартості послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року по справі № 910/13993/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід» 31 200, 00 грн. основного боргу, 106, 12 грн. 3% річних, 504, 42 грн. пені та 1 720, 50 грн. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, 19.03.2013 року в приміщенні, яке знаходилось під охороною позивача була здійснена крадіжка.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» по справі № 910/13993/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/13993/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено розгляд справи на 15.10.2013 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2013 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід» (надалі - виконавець) було укладено договір № 103 про охорону об'єкта (далі - договір), згідно з умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере під охорону приміщення, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул.. Гоголя, 19а, на умовах та в порядку визначених договором.
Згідно із п. 1.3 договору, охорона об'єкту здійснюється фізичними особами - інспекторами охорони виконавця вахтовим методом, у дні та години вказані у дислокації - додаток № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.7.1. договору сума даного договору складає 9300,00 грн. в тому числі ПДВ - щомісяця.
Згідно з п.7.2 договору, оплата за надані охоронні послуги в поточному місяці здійснюється відповідачем у наступному місяці протягом 5-и робочих днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт та отримання від позивача відповідного оригіналу рахунку на оплату.
Відповідно до п.7.3. договору, відповідач протягом 3 робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, зобов'язаний підписати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), або надати вмотивовану письмову відмову від приймання послуг. Якщо відповідач протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до позивача, то вважається, що послуги надані позивачем у повному обсязі, а акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) - підписаний та підлягає виконанню з боку відповідача.
Звертаючись до суду першої інстанції із позовними вимогами, позивач зазначає, що відповідач послуги за січень та лютий 2013 року оплатив повністю. Натомість, за березень 2013 року здійснив оплату частково, а за квітень - червень 2013 року взагалі не оплатив.
Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено колегією суддів, на виконання умов договору позивачем були надані охоронні послуги в березні-травні 2013 року, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявними в матеріалах справ, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін, та відповідно до яких зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2013 року листом № 47, позивач направив на адресу відповідача для підписання акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2013 року.
Водночас, відповідач акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2013 року не підписав, мотивованої відмови від його підписання не направив.
Як зазначалося вище, якщо відповідач протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до позивача, то вважається, що послуги надані позивачем у повному обсязі, а акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) - підписаний та підлягає виконанню з боку відповідача (п. 7.3 договору).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2013 року прийнятий та підписаний відповідачем.
Таким чином, позивач надав відповідачу за січень-червень 2013 року послуг на загальну суму 55 800, 00 грн. Однак, відповідач розрахувався частково на суму 24 600, 00 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 31 200, 00 грн.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що 19.03.2013 року на об'єкті охорони позивача відбулася крадіжка, що підтверджується наданими витягами з кримінальних проваджень, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.
Проте, колегія суддів не погоджується із даними твердженнями відповідача враховуючи наступне.
Згідно п. 6.2 договору зазначено, що виконавець не несе відповідальності за цілісність приміщень і матеріальних цінностей, що в них зберігаються, якщо вони не внесені до дислокації чинного договору.
Як вбачається із дислокації об'єктів, які передаються-охороняються ТОВ «Кобра-Схід», до приміщень які підлягають охороні за адресою м. Вінниця, вул. Гоголя, 19 а відноситься лише контрольно-пропускний пункт.
Отже, позивач здійснював тільки контроль-пропускний режим на охоронюваному об'єкті.
Крім того, як вбачається із наданих відповідачем повідомлень про скоєння крадіжки, крадіжка відбулася 19.03.2013 року. Натомість, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписувалися відповідачем без зауважень. Жодних претензій щодо наданий позивачем послуг від відповідача у період з березня по червень 2013 року не надходили.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що послуги позивачем були надані відповідачу належним чином, а тому підлягають оплаті згідно умов договору.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних, суд визнає його правильним, а позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтованими.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.4. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати відповідач платить пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої платні, за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача пені, суд визнає його обґрунтованим, а позовні вимоги в зазначеній частині такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилання апелянта, що судом першої інстанції рішення прийнято за відсутності представника відповідача, який клопотав про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися із позовною заявою, то колегія суддів зазначає, що відповідач про час і місце судового засідання, яке було призначене на 20.08.2013 року був повідомлений належним чином ще 08.08.2013 року, що підтверджується розпискою про отримання ухвали на звороті ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 року. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач мав достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави, які б перешкоджали розгляду справи на підстав ст. 75 ГПК України.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі № 910/13993/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року у справі № 910/13993/13 - без змін.
3. Матеріали справи № 910/13993/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Дідиченко М.А.
Судді Пономаренко Є.Ю.
Руденко М.А.