ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17479/13 14.10.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Укрєврохім»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс»
простягнення 110 773,57 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Стєблін О.А.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Укрєврохім» (надалі - ТОВ «Сервісна компанія «Укрєврохім») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» (надалі - ТОВ «Пральний комплекс») про стягнення 110 773,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №0108ПК від 01.08.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 101 650,15 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 602,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 520,56 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.10.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши 11.10.2013 р. через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом в задоволенні клопотання відповідача відмовлено з огляду на наступне:
По-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених в клопотанні обставин щодо перебування працівника юридичного відділу у відпустці.
По-друге, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.
Крім того, ухвала господарського суду міста Києва від 13.09.2012 р. була направлена на адресу ТОВ «Пральний комплекс» 18.09.2012 р., а отримана його представником 23.09.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25302145.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та мав 21 день для підготовки до участі у судовому засіданні, зокрема для залучення кваліфікованої особи на представлення власних інтересів в суді, а також для підготування відзиву на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
01.08.2011 р. між ТОВ «Сервісна компанія «Укрєврохім» (постачальник) та ТОВ «Пральний комплекс» (покупець) було укладено договір поставки №0108ПК (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, іменовану в подальшому товар, партіями, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з п. 1.4 Договору загальна сума договору розраховується шляхом складання загальних сум партій товару, що вказані в рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або специфікаціях.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що покупець оплачує партію товару шляхом перерахування 100% вартості товару на р/р продавця згідно виставленого рахунка-фактури, одним платежем або частинами, протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару.
На виконання умов Договору у період з 09.07.2012 р. по 20.08.2012 р. позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 101 650,15 грн., що підтверджується видатковими накладними №984 від 09.07.2012 р., №1197 від 13.08.2012 р. та №1234 від 20.08.2012 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 101 650,15 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (видаткові накладні №984 від 09.07.2012 р., №1197 від 13.08.2012 р. та №1234 від 20.08.2012 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 101 650,15 грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.5 Договору, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 101 650,15 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 101 650,15 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Пральний комплекс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Сервісна компанія «Укрєврохім» про стягнення з ТОВ «Пральний комплекс» заборгованості у розмірі 101 650,15 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 602,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 520,56 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання станом на 09.04.2013 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.2 Договору сторонами погоджено, що за прострочення строків оплати вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 602,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 520,56 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Мережа аптек «Турбота» на користь ПАТ «Альба Україна» заборгованості у розмірі 137 906,62 грн., пені у розмірі 7 602,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 520,56 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Укрєврохім» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 6; ідентифікаційний код 34344528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Укрєврохім» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 22-А; ідентифікаційний код 37194520) заборгованість у розмірі 101 650 (сто одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 15 коп., пеню у розмірі 7 602 (сім тисяч шістсот дві) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 1 520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 2 215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 47 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.10.2013 р.
Суддя В.П. Босий