"17" жовтня 2013 р. Справа № 915/1136/13
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Колесніченко О.М.,
представника позивача: Сорочан В.В. - дов. №19 від 05.10.2012,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Компанії «Лардіана Компані Лімітед»
(поштова адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Шевченка, 59),
до відповідача: Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
(57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул. Шкрептієнка, буд.27),
про: усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення його з під арешту, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні Компанією «Лардіана Компані Лімітед» права користування та розпорядження належними їй на праві власності нежитловими будівлями бази відпочинку «Магнолія» за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 (попередня назва «Жемчужина», попередня адреса: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблево, вул.Морська, 155, 155-а), шляхом звільнення їх з під арешту та звільнення з під арешту земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія».
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що позивач набув права власності на базу відпочинку «Магнолія» на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. реєстровий №115 і зареєстрованим в державному реєстрі правочинів 29.01.2011 за №431710. На даний час, позивач не в змозі користуватись та розпоряджатись належним йому майном, оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться записи про арешт нерухомого майна комплексу База відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина»), складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А-4 (А) і А1-4 (А1), їдальні - Б1 (Б), овочевого сховища-складу - В і Г, кафе «Ветерок»-відеозал літ.Д, вбиральні - літ.Ж, душової - літ.Е, електричного котла (попередня адреса: с.Коблево, Березанського району Миколаївської області вул.Морська, 155, 155-а) Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 та земельної ділянки, яку займає б/в «Магнолія» за тією ж адресою. Підставою обтяження визначено постанову слідчого прокуратури Деснянського району м.Києва про накладення арешту на майно від 04.01.2012. Вжиті позивачем досудові заходи щодо зняття арешту шляхом подання відповідних заяв до Деснянського районного суду м.Києва, Прокуратури Деснянського району м.Києва та Очаківської ОДПІ у Миколаївській області результатів не дали, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користування належним йому майном..
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, представник у судові засідання не з'являвся. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. 30.09.2013 від відповідач до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 17.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
Компанія «Лардіана Компані Лімітед», місцезнаходження: 69 Арк, Макаріу ІІІ Ейв.,Тлаіс Тоуер,офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр, свідоцтво про реєстрацію компанії №270453 від 13.07.2010, видане Департаментом реєстрації компаній та офіційного ліквідатора Нікосія, Міністерства комерції, промисловості та туризму, республіка Кіпр, від 13.07.2010, є іноземним суб'єктом (юридичною особою) - не резидентом України.
Відповідно до приписів ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
29.01.2011 позивач за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. реєстровий №115 і зареєстрованим в державному реєстрі правочинів 29.01.2011 за №431710, придбав у ТОВ «Перлина Чорномор'я» майновий комплекс - базу відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина») у складі: спального корпусу літ.А-4, площею 1825,7 кв.м; спального корпусу літ.А1-4, площею 1674,06 кв.м; їдальні літ.Б-1, площею 757,36 кв.м; відеозалу літ.Д; душової літ.Е; вбиральні літ.Ж; вод. колонки №1; скважини №2; огорожі №3; замощення №1, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 (а.с.34,35).
Відповідно до ч.1,4 ст.182, ч.4 ст.334 ЦК України та ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (в редакції Закону №1878-IV від 11.02.2010), право власності на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Позивач, на виконання вказаних правових норм, отримав за місцем знаходження бази відпочинку «Магнолія» в Коблевській сільській раді Березанського району Миколаївської області свідоцтво про право власності на нерухоме майно встановленого зразка за №982585 від 01.04.2011 (а.с.37), а також, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №29516497 від 01.04.2011 виданого Березанським БТІ Березанського району Миколаївської області, здійснив державну реєстрацію речових прав на зазначений майновий комплекс (а.с.36).
Таким чином, з 01.04.2011 (з моменту державної реєстрації нерухомого майна) право власності на майновий комплекс - базу відпочинку «Магнолія» перейшло до позивача.
На час розгляду справи, доказів визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним у судовому порядку або його розірвання суду не надано.
В подальшому, при проведенні досудового слідства у кримінальній справі у кримінальній справі №1-208/12, старшим слідчим прокуратури Деснянського району м. Києва було винесено постанову від 04.01.2012, якою для забезпечення позову та відшкодування завданих державі злочином збитків і в порядку ст.ст. 29, 114, 125,126, 130 КПК України було накладено арешт на нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія», розташованих за адресою Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1, 155, 155-а. Крім того зазначеною постановою також накладено арешт на земельну ділянку за тією ж адресою, на якій знаходиться база відпочинку «Магнолія» (а.с.39,40). В постанові про накладення арешту зазначено, що власником перелічених вище об'єктів нерухомості нібито є товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина Чорномор'я».
На підставі постанови слідчого, 16.01.2012 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено записи №2 та №3 про арешт нерухомого майна комплексу База відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина»), складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А-4 (А) і А1-4 (А1), їдальні - Б1 (Б), овочевого сховища - складу - В і Г, кафе «Ветерок»-відеозал - літ.Д, вбиральні - літ.Ж, душової - літ.Е, електричного котла (попередня адреса: с.Коблево, Березанського району Миколаївської області вул.Морська, 155, 155-а) Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 та арешт земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія» - Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 (а.с.41,42).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2012 Деснянським районним судом м.Києва постановлено обвинувальний вирок у кримінальній справі №1-208/12, яким гр.Сідоренко Є.Ю. визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 3 роки, зі штрафом в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20.11.2012 цей вирок суду був залишений без змін та набрав законної сили.
При винесенні вироку судом першої інстанції та перевірці законності та обґрунтованості вироку у суді апеляційної інстанції питання про вказане майно, на яке було накладено арешт згідно постанови слідчого, вирішено не було; обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не скасовані.
В подальшому, позивач, як добросовісний набувач майна, звернувся до Деснянського районного суду м.Києва із заявою №18 від 08.08.2012 про зняття арешту на нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія» та земельну ділянку на якій це майно розташовано (а.с.43,44).
Деснянський районний суд м.Києва своєю постановою від 19.12.2012 у кримінальній справі №1-208/12 відмовив Компанії «Лардіана Компані Лімітед» в задоволенні її заяви про зняття арешту з майна (а.с.45). При цьому, у мотивувальній частині рішення суд зазначив, що згідно вимог ст.ст. 29, 125, 126 КПК України (1960р.) якими керувався слідчий при винесенні постанови про накладення арешту на базу відпочинку та земельну ділянку, слідчий повинен був вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову та можливої конфіскації майна, шляхом накладання арешту на вклади, цінності та інше майно лише обвинуваченого чи підозрюваного, або осіб, які за законом несуть відповідальність за його дії. Але, в ході досудового слідства слідчим був порушений порядок накладання арешту на майно, оскільки було накладено арешт на майно, яке не було майном підозрюваного чи обвинуваченого. В той же час при постановленні вироку, згідно вимог ст. 324 КПК України ( 1960р.) суд вирішує, зокрема, питання, що робити з майном, описаним для забезпечення позову і можливої конфіскації майна. Оскільки база відпочинку та земельна ділянка, на яку слідчим було накладено арешт в досудовому слідстві, не була майном, яке описано для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, - суд не міг вирішити питання про зняття арешту такого майна.
Матеріали справи свідчать також про те, що позивач листом №01 від 14.01.2013 звертався до прокуратури Деснянського району м.Києва з приводу зняття арешту з бази відпочинку та земельної ділянки безпосередньо слідчим, який його наклав (а.с.46).
Однак, прокуратура своїм листом №101/53-3998 від 23.01.2013 (а.с.47) повідомила, що відповідно до ст.114 КПК України (1960р.) слідчий може винести постанову лише в кримінальній справі, яка перебуває в його проваджені. Оскільки кримінальна справа, у якій був накладений визначений арешт, в проваджені прокуратури Деснянського району м. Києва не перебуває, прийняти рішення про знаття арешту не виявляється можливим.
Отже, беручи до уваги рішення Деснянського районних суду та прокуратури м.Києва, Кримінально процесуальний кодекс України не передбачає порядку зняття арешту з майна, яке не належить підозрюваному чи обвинуваченому.
З метою поновлення своїх правомочностей власника нерухомого майна, позивач звернувся до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області з листом №18 від 24.05.2013 про усунення перешкод у праві володіння нерухомого майна б/в «Магнолія» шляхом звільнення його та земельної ділянки на якій воно розташоване з-під арешту.
Відповідач, своїм листом №1219/10/19 від 07.06.2013 відмовив у задоволенні вимог позивача, мотивуючи своє рішення відсутністю відомостей про арештоване на користь держави майно.
Позивач зазначає, що внаслідок протиправного накладення обтяжень на нерухоме майно та земельну ділянку у вигляді арешту та заборони на розпорядження ними, позивач позбавлений можливості у повній мірі реалізовувати своє конституційне право власника майна. Так позивач, в силу наявності запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, не може розпорядитись цим майном і провести відчуження цього майна за своїм розсудом на користь третіх осіб. Окрім того він не може повною мірою користуватись цим майном і, зокрема, використати його в якості майнової застави в банківській установі для отримання кредиту на розвиток підприємства.
Також позивач зацікавлений в порядку встановленому законодавством України придбати земельну ділянку на якій розташована належна йому база відпочинку. З цією метою за його замовленням товариством з обмеженою відповідальністю «Південьприватзем» було виготовлено Експертну грошову оцінку земельної ділянки яка передбачена для продажу компанії «Лардіана Компані Лімітед», але наявність арешту даної земельної ділянки унеможливила подальше її оформлення з метою викупу у власність позивача.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з метою захисту своїх майнових прав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув права власності на базу відпочинку «Магнолія» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 29.01.2011, який зареєстрований у встановленому законом порядку 01.04.2011.
Так, за договором купівлі-продажу від 29.01.2011 позивачем було придбано у ТОВ «Перлина Чорномор'я» майновий комплекс - базу відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина») у складі: спального корпусу літ.А-4, площею 1825,7 кв.м; спального корпусу літ.А1-4, площею 1674,06 кв.м; їдальні літ.Б-1, площею 757,36 кв.м; відеозалу літ.Д; душової літ.Е; вбиральні літ.Ж; вод. колонки №1; скважини №2; огорожі №3; замощення №1, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 (а.с.34,35).
Вказані складові частини майнового комплексу перелічені у матеріалах інвентарної справи №5923 б/в «Магнолія», за адресою Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1.
На час розгляду справи, доказів визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним у судовому порядку або його розірвання суду не надано.
На підставі постанови слідчого, 16.01.2012 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено записи №2 та №3 про арешт нерухомого майна комплексу База відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина»), складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А-4 (А) і А1-4 (А1), їдальні - Б1 (Б), овочевого сховища - складу - В і Г, кафе «Ветерок»-відеозал - літ.Д, вбиральні - літ.Ж, душової - літ.Е, електричного котла (попередня адреса: с.Коблево, Березанського району Миколаївської області вул.Морська, 155, 155-а) Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 та арешт земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія» - Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 (а.с.41,42).
Частиною 4 ст.41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, особо має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру порушення, яке мало місце.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права, як користування, так і розпорядження своїм майном шляхом подання відповідного позову.
Перебування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів №2 та №3 про арешт нерухомого майна комплексу база відпочинку «Магнолія» перешкоджає здійсненню позивачем правочностей власника, в обсязі, визначеному ст.317 ЦК України.
Зокрема, згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Згідно ч.1 ст.129 Земельного кодексу України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), зокрема, іноземним юридичним особам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Однак, наявність заборони (арешту) нерухомого майна комплексу база відпочинку «Магнолія» та земельної ділянки, яку вона займає, унеможливлює розпорядження позивачем належним йому майном та оформлення у власність чи користування земельної ділянки, на якій воно розташовано.
Як вбачається з тексту постанови слідчого прокуратури Деснянського району м.Києва від 0.4.01.2012 у кримінальній справі №53-3999, арешт бази відпочину «Магнолія» було накладено з метою відшкодування завданих злочином збитків. У свою чергу злочин засудженого за ч.3 ст.365 КК України полягав у перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді завданих державі збитків, що в 250 і більше разів перевищували неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, обтяження (арешт) на належну позивачу базу відпочинку були накладені з метою стягнення цього майна на користь держави, а тому відповідачем у справі повинна виступати державна податкова інспекція за місцем розташування цього майна, тобто Очаківська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області.
З приводу правомірності накладення арешту на вищевказане майно, постановою Деснянського районного суду м.Києва від 19.12.2012 у кримінальній справі №1-208/12 встановлено, що слідчим був порушений порядок накладання арешту на майно, оскільки з метою відшкодування завданих державі збитків було накладено арешт на майно, яке ніколи не було майном підозрюваного чи обвинуваченого, а належало приватній іноземній юридичній особі - позивачу.
Крім того, накладений постановою слідчого від 04.01.2012 арешт на нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія» для забезпечення позову та відшкодування завданих державі злочином збитків в порядку ст.ст. 29, 114, 125,126, 130 КПК України, при винесенні вироку по вказаній кримінальній справі не був реалізований, однак на час розгляду справи не знятий.
Вказані обставини призвели до ситуації непевності у правовому статусі позивача, як власника нерухомого майна - б/в «Магнолія» та порушення його права на мирне володіння своїм майном, яке передбачено статтею 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (із змінами, та доповненнями), за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивач цілком правомірно звернувся з позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області, як правонаступника Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість, підставність та доведеність заявлених позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Очаківській об'єднанній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області усунути перешкоди у здійсненні Компанією «Лардіана Компані Лімітед» права користування та розпорядження належними їй на праві власності нежитловими будівлями бази відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина»), шляхом звільнення з-під арешту спального корпусу літ.А-4, площею 1825,7 кв.м; спального корпусу літ.А1-4, площею 1674,06 кв.м; їдальні літ.Б-1, площею 757,36 кв.м; відеозалу літ.Д; душової літ.Е; вбиральні літ.Ж; вод. колонки №1; скважини №2; огорожі №3; замощення №1, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 та звільнення з-під арешту земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія» за адресою: с.Коблеве, вул. Морська, 153/1 (запис №2 та запис №3 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровані за №12063329 та №12063421).
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 18 жовтня 2013 року.