Справа №521/2534/13-ц
15 жовтня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді - Поліщук І.О.
при секретарі - Святецькій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи - Сьомої одеської державної нотаріальної контори про скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, про перерозподіл спадщини, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, уточнивши який просила скасувати свідоцтва про право на спадщину, видані відповідачам державним нотаріусом Сьомої Одеської нотаріальної контори на спадкове майно батька позивачки - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Обґрунтовуючи пред'явлені позовні вимоги, позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько - ОСОБА_4, на час смерті якого, їй виповнилося сім років. Спадкоємцями першої черги після його смерті є його дружина, ОСОБА_2, його мати, ОСОБА_3, та вона, його донька - ОСОБА_1 До складу спадкового майна входила 1/2 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У встановлений законодавством строк відповідачі звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Оскільки на момент відкриття спадщини позивачці було тільки сім років, обсяг її дієздатності не дозволяв їй особисто звернутись до нотаріальної контори. Протягом всього життя позивачка вважала, що, звернувшись до нотаріальної контори, її родичі вказали її як спадкоємицю після смерті батька. Проте, нещодавно їй стало відомо, що приймаючи спадщину, відповідачі не сповістили нотаріуса про існування доньки померлого, тому спадкове майно було розподілено тільки між ними по 1/4 частці квартири кожній. За результатом звернення до нотаріальної контори, відповідачам видано свідоцтва про право на спадщину від 18.08.2003 року. Таким чином, позивачка вважає, що її спадкові права порушені відповідачами, тому вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в уточненій позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду нотаріально посвідчену заяву, якою позовні вимоги позивачки визнала у повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, вважала його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Мотивуючи своє заперечення відповідачка вказала, що на її думку розподіл спадщини ОСОБА_4 проведено у відповідності до вимог законодавства. Оскільки законним представником її малолітньої онуки - ОСОБА_1, після смерті ОСОБА_4, її сина та батька позивачки, залишилася її мати ОСОБА_2, то вона повинна б була потурбуватися, щоб дівчинка отримала свою частку у спадковому майні, що залишилося після смерті батька дівчинки. Оскільки саме з вини матері позивачки, ОСОБА_2, вона не отримала документів на свою частку у спадщини, то вважає, що необхідно прийняти рішення яким розділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частку спадкового майна, не чіпаючи її долю.
Представник третьої особи - Сьомої одеської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надали до суду заяву, про відсутність заперечень проти задоволення позову та розгляд справи за відсутності її представника.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі пояснень сторін та наданих ними письмових доказів.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась ОСОБА_1, її батьками вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Консульським відділом Посольства України у Королівстві Данія. Після його смерті відкрилася спадщина, що складалася з ? частки квартири за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на іншу ? частку вказаної квартири отримала ОСОБА_2, як дружина, що пережила чоловіка.
Відповідно до матеріалів, наданих Сьомою одеською нотаріальною конторою спадкової справи ОСОБА_4, після його смерті до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись дружина померлого - ОСОБА_2 та його мати - ОСОБА_3. Відомості щодо інших спадкоємців померлого ОСОБА_4 в матеріалах спадкової справи відсутні.
На підставі поданих зазначеними спадкоємцями заяв, після встановленого законом шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини іншими спадкоємцями державним нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18.08.2003 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Михальовою Л.І.., державний нотаріус посвідчує, що на підставі ст.529 ЦК України спадкоємицею майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, є в ? частці його дружина -ОСОБА_2. Спадкове майно, на яке в зазначеній частці видано це свідоцтво складається з ? частини квартири АДРЕСА_2. Дане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 3-2276.
Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4434436 від 13.08.2004 року, реєстраційний номер 7023753 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_2, підстава - свідоцтво про право на спадщину (Р № 3-2276/ 18.08.2003 року /Сьома Одеська державна нотаріальна контора.
З свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18.08.2003 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Михальовою Л.І.., державний нотаріус посвідчує, що на підставі ст.529 ЦК України спадкоємицею майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, є в ? частці його мати -ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке в зазначеній частці видано це свідоцтво складається з ? частини квартири АДРЕСА_2. Дане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 3-2779.
Згідно з документами наданими КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_3 зареєстрована ? частка квартири АДРЕСА_2, підстава - свідоцтво про право на спадщину (Р № 3-2779/ 18.08.2003 року /Сьома Одеська державна нотаріальна контора.
З цих підстав суд приходить до висновку, що спадщину померлого було розподілено між відповідачками у рівних частках. Позивачка, як донька померлого, частки у спадковому майні не отримала.
Враховуючи, що спадщина ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року, суд до правовідносин щодо спадкового майна померлого має застосувати чинне на той час законодавств.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Таким чином, позивачка є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька. На час відкриття спадщини їй виповнилось сім років, отже вона була малолітньою особою.
Згідно ст. 60 Кодексу про шлюб та сім'ю України захист прав та інтересів неповнолітніх дітей покладається на їх батьків, які діють без особливих на те повноважень.
За правилом ст. 78 цього Кодексу, якщо у неповнолітніх є належне їм майно, батьки управляють ним як опікуни і піклувальники без спеціального на те призначення, але з додержанням відповідних правил про опіку і піклування.
Як роз'яснив ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.2 Інформаційного листа від 28.01.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», судам необхідно розмежовувати пропуск строку для прийняття спадщини, прийняття спадщини особами, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (ст.549 ЦК УРСР). Малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством порядку. Малолітня особи вважають такими, що прийняли спадщину крім випадків відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами).
Виходячи з викладеного, обов'язок представництва інтересів позивачки у спадкових правовідносинах шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини за відсутністю батька законом було покладено на її матір - ОСОБА_2. Матеріали спадкової справи не містять заяви матері позивачки від імені та в інтересах доньки про прийняття спадщини. З цих підстав суд робить висновок про те, що ОСОБА_1, яка на час смерті свого батька - ОСОБА_4, була малолітньою особою, та проживала разом з матір'ю ОСОБА_2, прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, за правилами ст. 549 ЦК УРСР.
Відповідно до змісту п. 31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року за № 18/5 угоди за неповнолітніх, які не досягли 15 років, а також від імені громадян, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють батьки, усиновителі або опікуни. Нотаріуси вимагають дозвіл органу опіки і піклування на право опікуна укладати, а піклувальника давати згоду на вчинення від імені підопічного угод, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами є договори, що потребують нотаріального посвідчення і спеціальної реєстрації про відчуження майна, належного неповнолітнім, відмова від належних підопічному прав, поділ майна, поділ або обмін жилої площі, видача письмових зобов'язань тощо.
Оскільки матеріали спадкової справи не містять відомостей про звернення нотаріуса до органу опіки та піклування щодо узгодження відмови від імені неповнолітньої від спадщини, суд приходить до висновку, що така заява (як усна так і письмова) відповідачкою ОСОБА_2 також не подавалась.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає доведеними та обґрунтованими посилання позивачки, що при оформлені спадщини відповідачками замовчувався факт існування неповнолітнього спадкоємця першої черги - доньки померлого. Таким чином наявним є висновок про порушення відповідачками спадкових прав позивачки, наслідком чого стало позбавлення останньої права власності на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про визнання права.
Виходячи з встановленої ст. 529 ЦК УРСР рівності часток спадкоємців першої черги у належній їм спадщині суд має виконати перерозподіл спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 та складається з ? частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за кожним зі спадкоємців (враховуючи позивачку) по 1/6 частці вказаної квартири.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 61, 213, 215 ЦПК України, ст. 16, 392 ЦК України, ст. 529,549 ЦК УРСР , суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи - Сьомої Одеської державної нотаріальної контори про скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, про перерозподіл спадщини, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори 18.08.2003 року ОСОБА_2 на ? частку спадкового майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що складається з 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 3-2276.
Скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори 18.08.2003 року ОСОБА_3 на ? частку спадкового майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що складається з 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 3-2779.
Перерозподілити спадщину у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3, що залишилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та виділити кожному спадкоємцю по 1/6 частини квартири № 50 АДРЕСА_4.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_3, по 1/6 частині квартири кожному, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області в десятиденний термін.
Головуючий: