Справа № 496/4750/13-к
Провадження № 1кп/496/273/13
17.10.2013 року
Біляївський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді Пендюри Л.О.
за участю секретаря Довженко І.С.
прокурора Аванесова О.А.
захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2
обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сніжний Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 06.09.2012 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки;
та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Біляївка Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня,
не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого 06.09.2012 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік;
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України
03.08.2013 року о 03 годині, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, з цією метою підійшли до будинку АДРЕСА_3, де відкрили незамкнені дерев'яні ворота. ОСОБА_3 проник в подвір'я, де за допомогою знайденої там викрутки - ключа, зламав замки на дверях автомобіля, повідомивши про це ОСОБА_4, який стояв на дорозі. Після цього, ОСОБА_3 виштовхав з двору автомобіль «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_1 вартістю 40000 грн., який належав громадянину ОСОБА_5. Знаходячись біля двору будинку вони запустили двигун зазначеного автомобіля і почергово сідаючи за кермо їздили по вулицях м. Біляївка та в подальшому розпорядились цим автомобілем на власний розсуд.
Обвинувачені в судовому засіданні свою провину визнали.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 02.08.2013 року у вечірній час він з ОСОБА_4 вжив спиртні напої, а о 3 годині 3.08.2013 року проходивши по вул. Леніна в м. Біляївка помітили у дворі автомобіль. Вдвох відкрили ворота, він зламав замки в дверях та викотив автомобіль на дорогу, де запустивши двигун, почергово їздили по вулицях м. Біляївка. У скоєному кається.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 02.08.2013 року у вечірній час він з ОСОБА_3 вжив спиртні напої, а близько 2 - 3 годин 3.08.2013 року проходивши по вул. Леніна в м. Біляївка помітили у дворі автомобіль. Вдвох відкрили ворота, ОСОБА_3 зламав замки в дверях та повідомив його про це. Після чого, він зостався біля дороги, а ОСОБА_3 викотив автомобіль на дорогу, де запустили двигун автомобіля і почергово поїхали по вулицях міста Біляївка. У скоєному кається.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що його автомобіль знаходився у дворі. 2.08.2013 року о 23 годині 30 хв. він виходив на подвір'я автомобіль стояв, а вийшовши о 6 годині помітив, відсутність автомобіля та одразу ж повідомив до райвідділу міліції. Через годину працівники міліції знайшли його авто, в якому на задньому сидінні знаходився один із обвинувачених. Матеріальні збитки йому відшкодовані, він не має претензій до обвинувачених, а тому цивільний позов просив залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, обвинувачення, що ставиться в провину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважає доведеним.
Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше сховище.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий і в період іспитового строку вчинив навмисний, тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий і в період іспитового строку вчинив навмисний, тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що обвинувачені судимі і в період іспитового строку знову вчинили навмисний, корисний, тяжкий злочин, що говорить про стійкість їх намірів на скоєння корисливих злочинів, а тому суд вважає, що їх виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства без призначення додаткового покарання - конфіскації майна.
При призначенні обвинуваченим покарання суд вважає за необхідним відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Біляївського районного суду від 06 вересня 2012 року.
По справі був заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинувачених, але в судовому засіданні в зв'язку з відшкодуванням заподіяної шкоди він від позову відмовився, а тому його необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, ст. 71 КК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Біляївського районного суду від 06 вересня 2012 року і остаточно до відбуття призначити йому покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту змінити на тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, взяти під варту в залі суду.
Обвинуваченому ОСОБА_3 строк відбуття покарання відраховувати з 17.06.2013 року, тобто з часу затримання.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Біляївського районного суду від 06 вересня 2012 року і остаточно до відбуття призначити йому покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту змінити на тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, взяти під варту в залі суду.
Обвинуваченому ОСОБА_4 строк відбуття покарання відраховувати з 17.06.2013 року, тобто з часу затримання.
Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 21099» державний номер НОМЕР_1 та технічний паспорт на нього; громадянський паспорт, ідентифікаційний код, водійське посвідчення та талон до нього, пенсійне посвідчення, поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім'я ОСОБА_5 повернути їх власнику ОСОБА_5
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 489 грн. в рівних частинах.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Пендюра Л.О.