Справа № 22-ц/793/1957/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 42 Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
04 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Єльцов В. О.
суддів Карпенко О. В. , Нерушак Л. В.
при секретаріКотолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2013 року по справі за позовом Державної організації «Дніпро» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: виконком Смілянської міської ради, служба у справах дітей виконкому Смілянської міської ради, управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, про виселення без надання іншого житлового приміщення та визнання осіб такими, що втратили право на проживання та реєстрацію місця проживання в службовій квартирі.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
Позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідачів із службового приміщення, визнання їх втратившими право користування жилим приміщенням та зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Черкаській області зняти їх з реєстрації за вказаною адресою. Обґрунтовуючи тим, що з 16 жовтня 2008 року по 7 жовтня 2011 року ОСОБА_6 працював в ДО «Комбінат «Дніпро» на посаді водія легкового автомобіля та звільнений за п.5 ст. 36 КЗпП України по переводу в ДП МОУ «Черкаське військове лісництво». Виконкомом Смілянської міської ради на ім'я ОСОБА_6 на сім'ю з трьох чоловік 26 лютого 2010 року видано ордер № 000331 на вселення у службову квартиру АДРЕСА_1.
Відповідач та члени його сім'ї після отримання ордеру в квартиру не вселились та не проводили оплату за користування житловим приміщенням, а тому на підставі ст. 71 ЖК України втратили право користування нею, так як відсутні в ній більше 6 місяців. В зв'язку з припиненням відповідачем трудових відносин він разом з сім'єю вони підлягають виселенню зі службового приміщення, оскільки згідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном від порушень, які не пов'язані з порушенням права володіння ним.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2013 року позов було частково задоволено. Визнано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування службовою квартирою АДРЕСА_1 що належить на праві оперативного управління Державній організації «Комбінат «Дніпро». В решті позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2013 року скасувати та постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянтів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представника ОСОБА_9 про задоволення апеляційної скарги, представника позивача ОСОБА_10 та представника третьої особи - виконкому Смілянської міської ради Філатова С.М. про відмову у задоволенні апеляційної скарги і залишення оскаржуваного рішення без змін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі рішення виконкому Смілянської міської ради №733 від 4 серпня 2008 року та згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 належить державі - на праві оперативного управління ДО «Комбінат «Дніпро». Рішенням виконкому Смілянської міської ради №469 від 23 липня 2009 року трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 надано статус службової. ОСОБА_6 було видано ордер №000331 на дане житлове приміщення та надано вказану службову квартиру на сім'ю з трьох чоловік. Проте, згідно Переліку його посада не відносилась до категорій працівників, що мають право на отримання службового житла. Оскільки підприємство не заперечувало надало клопотання про надання службового житла, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 7 грудня 2009 року було зобов'язано виконком Смілянської міської ради видати ордер на вселення у спірну квартиру.
Суд першої інстанції обґрунтованого дійшов висновку, що ОСОБА_6 разом з сім'єю в жиле приміщення не засилялись та не проживали там жодного дня, хоча всі були в ній зареєстровані. Дана обставина підтверджується актами від 1 листопада 2010 року (а.с.13), 5 листопада 2011 року (а.с.14), 21 листопада 2012 року (а.с.15).
Крім того, місцевим судом було встановлено, що відповідачі частково реалізували своє право як користувачі службової квартири, зареєструвавши своє місце проживання та залишивши у квартирі деякі меблі, проте без поважних причин, в супереч положень ст.ст. 66, 68 ЖК України, відповідно до яких наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за квартиру та комунальні послуги. При цьому платежі повинні бути щомісячними та тимчасово відсутній наймач не має права не сплачувати їх протягом строку відсутності. В судових засіданнях суду першої інстанції було встановлено, що відповідачі квартплату та комунальні послуги не сплачували жодного разу.
У свою чергу, місцевий суд вірного дійшов висновку про необґрунтованість твердження відповідачів про укладення письмового договору та усної домовленості з позивачем щодо зобов'язання попередньо провести ремонт сантехнічного обладнання, оскільки проживання без даної ремонтної роботи було неможливим, а наступний керівник даного договору не виконував та заборонив надавати їм ключі від квартири, таким чином здійснюючи умисні перешкоди для їх вселення у жиле приміщення, в зв'язку з цим в спірному жилому приміщенні вони не проживали через об'єктивні обставини. Так як, виходячи з положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, відповідачі доказів щодо вищенаведених обставин не надали, оскільки договір про взяття підприємством на себе обов'язку по проведенню ремонту не пред'явлений, а представник позивача не визнає його існування, як і той факт наявності перешкод для вселення у житло з боку підприємства.
Таким чином, вірно встановивши фактичні обставини справи і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2013 року по справі за позовом Державної організації «Дніпро» до ОСОБА_6. ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: виконком Смілянської міської ради, служба у справах дітей виконкому Смілянської міської ради, управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, про виселення без надання іншого житлового приміщення та визнання осіб такими, що втратили право на проживання та реєстрацію місця проживання в службовій квартирі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :