Справа№1806/2-412/11
Провадження №2/592/7/13
16 жовтня 2013 року м.Суми
Ковпаківський райсуд м. Суми в складі головуючого судді Алфьорова А.М., при секретарі Літовченко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Третя Сумська державна нотаріальна контора Сумської області про зобов'язання знести самочинно побудовану будівлю, -
ОСОБА_1 та її представник уточнені позовні вимоги обґрунтовують, тим що матері позивачки, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить 38/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, власником решти частини будинку, а саме 62/100, до 2006 р. була ОСОБА_5.
У 1993 р. рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми було встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_4 виділено земельну ділянку під забудовами розміром 51 кв.м., під двором - 89 кв.м., під садом - 41 кв.м., а всього 181 кв.м., ОСОБА_5 виділено під забудову - 71 кв.м., під двором - 101 кв.м., під садом - 133 кв.м., а всього 305 кв.м.
07 лютого 2001 р. ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,0506 га.
У 2006 р. новим власником 62/100 частини домоволодіння став відповідач по справі, ОСОБА_2
У травні 2007 р. відповідач, не отримавши дозвільних документів на будівництво, без погодження з ОСОБА_4, самовільно розпочав будівництво будівлі, відступивши від огорожі, яка розподіляє територію, всього на 1 метр. Нове будівництво проводилось без дотримання пожежних та санітарних вимог, в результаті чого два вікна житлових кімнат, в яких проживала ОСОБА_4 виявилися закритими стіною новозабудованої будівлі, оскільки відстань від частини будинку до нової будівлі складає всього 2,5 м.
На одноразове звернення з вимогою про припинення самочинного будівництва, відповідач не реагував і надалі продовжував зводити будівлю.
Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Сумського міського відділу Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Сумській області, та інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області, на звернення ОСОБА_4 зі скаргою на дії відповідача надали відповідь про проведення вказаних будівельних робіт без дозволу на будівельні роботи. Також ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення містобудівного законодавства у виді штрафу.
Після чого будівництво було призупинено до 19 червня 2009 р., коли на територію відповідача знову з'явилася бригада будівельників.
Оскільки відповідач по справі в позасудовому порядку не бажає вирішувати спір, правонаступник позивача просить суд зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно побудовану господарську будівлю на цегляному фундаменті з цегляним цоколем та частково збудованими стінами з легко бетонних блоків розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання до суду не з'явився, подана заява не містить належним чином підтвердження про необхідність відкладення розгляду справи.
Третя особа: Третя Сумська державна нотаріальна контора Сумської області будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.
Суд заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Копія договору купівлі-продажу та державного акту на право приватної власності на землю підтверджує про знаходження у спільній часткові власності ОСОБА_4 38/100 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.8-9, 13-14/.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 квітня 1993 р. встановлено порядок користування вказаною земельною ділянкою, так ОСОБА_4 виділено під будівництво - 51 кв.м., під двір - 89 кв.м., під сад - 41 кв.м., в всього 181 кв.м. Іншому співвласнику 62/100 частина даної земельної ділянки, ОСОБА_5, виділено під будівництво - 71 кв.м., під двір - 101 кв.м., під сад - 133 кв.м., а всього 305 кв.м. /а.с.10/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 померла, що підтверджується актовим записом про смерть № 1095 /а.с.34/.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2010 р., посвідчений державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 1-1307, ОСОБА_1 отримала у спадщину 38/100 частини земельної ділянки від загальної площі, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.38/.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 квітня 2013 р. та Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 березня 2013 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Сумської міської ради про визнання частково недійсним договору, визнання права власності та зміну розміру часток, третя особа: Друга Сумська державна нотаріальна контора, визнано за ОСОБА_1 право власності на 52/100 частину будинку АДРЕСА_1.
Даними рішеннями також встановлено, про знаходженням у праві власності 62/100 частини даного домоволодіння ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 р.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Листи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області № 7/18-2322 від 10.08.2009 р., Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради № 229/01-13 від 19.09.2007 р., Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Сумського міського відділу м. Суми Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Сумській області від 05.11.2007 р. № 3146 підтверджують про не законність виконання будівельних робіт співвласником земельної ділянки ОСОБА_2
Положеннями ст.376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
Даною статтею встановлено застосування до забудовника санкцій у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва, які частини 4 і 7 зазначеної норми закону пов'язують з порушенням суспільних інтересів, прав власника (користувача ) земельної ділянки, на якої здійснено будівництво, або інших осіб.
Цією нормою закону передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а також зобов'язана знести за власний рахунок самочинне будівництво у разі заперечення власника земельної ділянки проти визнання за цією особою права власності на нерухоме майно.
Крім того вказаною правовою нормою чітко визначено коло осіб, які наділені правом вимагати знесення особою, яка здійснила самочинне будівництво, об'єкту самочинного будівництва, а саме - власник (користувач) земельної ділянки, на якої здійснене самочинне будівництво, а також відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування.
Так положення частини 1 статті 376 ЦК України дають підстави для висновку, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, здійснене без належного дозволу чи проекту, або з порушенням будівельних норм і правил.
Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, застосування до забудовника санкцій у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва закон пов'язує з порушенням ним встановленого порядку забудови території і використання земель.
Згідно ч.1 п.22 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Оскільки відповідно до ч.1, 3-5 п.24 Постанови знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, суд вважає за необхідне знести самочинне будівництво, так як матеріали справи містять підтвердження про не бажання відповідача усунути порушення прав позивача, у тому числі копія висновку судової будівельно-технічної експертизи № 87/95 від 28.02.2013 р. з фототаблицею, на яких зображено самочинне будівництво.
Керуючись ст.ст. 3, 11, 169, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 367 ч.3, 376 ч.7, 376 ЦК України, ст. ст. 125, 188, 212 Земельного кодексу України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Третя Сумська державна нотаріальна контора Сумської області про зобов'язання знести самочинно побудовану будівлю, задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно побудовану господарську будівлю на цегляному фундаменті з цегляним цоколем та частково збудованими стінами з легко бетонних блоків розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 37 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський райсуд м. Суми.
Суддя: А.М. Алфьоров