Справа № 552/826/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3600/2013 Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В.
Доповідач Карнаух П. М.
15 жовтня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді: Карнауха П.М.
Суддів: Прядкіної О.В., Чумак О.В.,
при секретарі: Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика»
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» про захист прав, що виникають із трудових відносин, -
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Полтавська птахофабрика», в якому просив зобов'язати відповідача провести та виплатити йому індексацію заробітної плати за період з 2003 року по 2011 рік у встановленому законом порядку, а також виплатити середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати з 03 жовтня 2011 року по день фактичного розрахунку.
В обґрунтування позову зазначав, що перебував із товариством у трудових відносинах. За період роботи йому не було нараховано та виплачено встановлену законодавством індексацію грошових доходів населення, чим порушеного його трудові права.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2013 року позов задоволено.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Полтавська птахофабрика» провести нарахування та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошових доходів населення за період з 01 січня 2003 року по 03 жовтня 2011 року з утриманням з цієї суми, передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Полтавська птахофабрика» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати з 03 жовтня 2011 року по день фактичного розрахунку.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ПАТ «Полтавська птахофабрика», який в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Зазначає, що відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Вказує, що позивач звернувся до суду із пропуском вказаного строку. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд помилково не застосував правові наслідки, що з цим обумовлені, хоча ним була заявлена відповідна вимога.
В обґрунтування своїх доводів посилається на Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно записів у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ПАТ «Полтавська птахофабрика» з 20 квітня 1996 року по 03 жовтня 2011 року, звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням /а.с.12-14/.
Згідно листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області №733/01-04/1 від 15 лютого 2012 року, як свідчать особові рахунки працівників ПАТ «Полтавська птахофабрика» заробітна плата підвищувалася протягом 2004-2011 років: з 01 лютого 2006 року, з 01 січня 2008 року. Індексація грошових доходів проводилася протягом зазначеного періоду лише з березня 2004 року по липень 2005 року та з травня по жовтень 2011 року. При цьому при проведенні індексації з травня по жовтень 2011 року базовий місяць визначено з порушенням вимог п.5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року №1078. З серпня 2005 року по квітень 2011 року включно індексація грошових доходів працівників не проводилася, що є порушенням вимог ст.33 Закону України «Про оплату праці», ст.95 КЗпП України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення, п.3.5 колективного договору щодо проведення індексації у встановленому законом порядку та п.1-1 вище згаданої постанови щодо проведення індексації грошових доходів населення у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 101 відсотка /а.с.21-22/.
Відповідно до норм, закріплених у ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноваженим ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо.
З приписів п.1.3 Розділу 1, п.2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004 року № 5, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати.
Згідно ст.33 Закону України «Про оплату праці» в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки індексаційні нарахування на грошові доходи є складовою частиною його заробітної плати, і на час звільнення їх не було виплачено позивачеві.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування строку позовної давності до вимог про стягнення нарахованої суми індексації заробітної плати - тримісячного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, не заслуговують на увагу. Частина 2 ст.233 КЗпП України є спеціальною нормою, яка передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці, що має місце у даних правовідносинах, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідачем не заперечуються, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, є частиною заробітною плати.
Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117,237-2 цього Кодексу стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди і у таких випадках встановлено тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
У даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, а звернення до суду з позовом про її стягнення не обмежено будь-яким строком.
При цьому, встановивши наявність факту порушення строків розрахунку під час звільнення позивача та вину власника, районний суд застосував до підприємства відповідальність, передбачену ст.117 КЗпП України.
Проте колегія суддів не може погодитися із обґрунтованістю такого висновку з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статтей 117,237? цього кодексу.
Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статтей 116,117, 237? цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнився із займаної в ПАТ «Полтавська птахофабрика» посади 03 жовтня 2011 року.
При цьому позивач звернувся до суду лише у лютому 2013 року, тобто з пропуском установленого строку.
Доводи позивача, які мають значення для правильного вирішення справи, місцевий суд належним чином не перевірив та не врахував діючі норми матеріального права та надані позивачем належні та допустимі докази, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Оскільки висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання ПАТ «Полтавська Птахофабрика» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а рішення в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального права, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення в цій частині та ухвалення нового по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,304,307, п.п.1,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» -задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Полтавська Птахофабрика» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: Карнаух П.М.
Судді: Прядкіна О.В.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області П.М.Карнаух