Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/5790/13-ц
04.10.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Шаповал Т.В.
при секретарі - Лавріненко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надання послуг по теплопостачанню за період з 01 жовтня 2006 року по 01 травня 2013 року в сумі 372грн. 89 коп., які отримані за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01 жовтня 2006 року по 01 травня 2013 року в сумі 372 грн. 89 коп.. Також просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Просив застосувати строк позовної давності.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 а та є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються позивачем за цією адресою.
За період з 01 жовтня 2006 року по 01 травня 2013 року відповідачем як власником житлового приміщення отримано послуги від позивача, але станом на 01 травня 2013 року плата за них внесена не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 372 грн. 89 коп.
Також судом встановлено, що ВП «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2. укладено договір про надання послуг теплопостачання (а.с.6).
Відповідно до умов указаного договору Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" зобов'язувалось надавати споживачу, - власнику квартири послуги з теплопостачання, а споживач зобов'язувався своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
Згідно з п. 2.1. укладеного сторонами договору споживач зобов'язаний вносити плату за надані послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена у п. 23 Правил та п. 20 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
При розгляді справи відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності ,а тому суд вважає за можливе застосувати по справі строки позовної давності , так як позивачем не надані докази , які б підтвердили переривання перебігу позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04 жовтня 2012 року звернувся до Київського районного суду м. Полтави з заявою провидачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання.
Таким чином , заборгованість яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з врахуванням вимог п.3 ст. 267 ЦК України складає в сумі 253 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 213 -215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер - НОМЕР_1/ на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 253 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер - НОМЕР_1/ на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" судовий збір в сумі 152 грн.93 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Т.В.Шаповал