10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"16" жовтня 2013 р. Справа № 806/5949/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю сторін:
від позивача:Леончук К.С., представника за довіреністю,
від відповідача: Піскової В.В., представника за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" вересня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області до Державного підприємства "Житомирторф" про стягнення заборгованості ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нову постанову.
Позивач вважає, що надання відповідачем копії платіжного доручення про сплату внесків за той період, що просить стягнути управління, не є підставою для відмови у задоволенні позову, так як сума, що була сплачена 10.07.2013 року згідно з платіжним дорученням №1 від 10.07.2013 року була зарахована в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача в засіданні проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Матеріали справи свідчать, що 21 серпня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області із позовом до Державного підприємства «Житомирторф» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року у розмірі 65802 грн. 09 коп.
У позовній заяві УПФУ в м.Житомирі вказало, що ДП «Житомирторф» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та включене до реєстру страхувальників УПФУ в м.Житомирі. У ДП «Житомирторф» виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску. Просить стягнути з ДП «Житомирторф» на користь УПФУ в м.Житомирі 65802 грн. 09 коп. на погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску.
З приводу позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ДП «Житомирторф» відноситься до платників єдиного внеску.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абз. 1 ч. 8 статті 9 Закону України № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно з частиною 12 статті 9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VI Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно з положеннями абзаців 9,10 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Позивачем до позовної заяви додано копію корінця вимоги про сплату боргу від 7 червня 2013 року № Ю-28, згідно з якою загальна сума заборгованості ДП «Житомирторф» перед УПФУ в м.Житомирі становить 957725 грн. 35 коп. (а.с.7).
Позивачем в матеріали справи наданий розрахунок суми заборгованості ДП «Житомирторф» перед УПФУ в м.Житомирі, у якому зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску за квітень 2013 року становить 65802 грн. 09 коп. (а.с.4). На ту ж суму заявлені і позовні вимоги.
Апеляційним судом не заперечується, що ДП «Житомирторф» перераховано на рахунок позивача 65802 грн. 09 коп. в рахунок оплати єдиного соціального внеску за квітень 2013 року, на підтвердження чого надано до суду копію платіжного доручення від 10 липня 2013 року №1 про (а.с.19).
Однак судова колегія наголошує, що Житомирським окружним адміністративним судом не враховано наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у загальній сумі 957725 грн. 35 коп. (а.с.7). Про цей факт суд попередньої інстанції зазначив у своїй постанові.
Відповідно до ч.6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №988/18283, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року №21-2, облік надходження сум платежів до органів Пенсійного фонду в картках особових рахунків платників проводиться на підставі документів, зазначених у пункті 2.4 розділу II цього Порядку. Операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
Отже, як вважає апеляційний суд, погоджуючись з доводами апеляційної скарги позивача, надання відповідачем копії платіжного доручення про сплату внесків за той період, що просить стягнути управління, не є підставою для відмови у задоволенні позову, так як сума, що була сплачена 10.07.2013 року згідно з платіжним дорученням №1 від 10.07.2013 року була зарахована в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
На думку судової колегії, такі дії УПФ узгоджуються з приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
З врахуванням наведеного вище помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем було оплачено заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості, та про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Фактично висновки Житомирського апеляційного адміністративного суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Апеляційний суд вважає за необхідне оскаржену постанову скасувати (задовольнивши апеляційну скаргу) з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" вересня 2013 р. скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Житомирторф» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області (р/р № 37190101000629 в ГУДК України у Житомирській області, МФО 811039) заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року у розмірі 65802 грн. 09 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "16" жовтня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - поз. Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003
3- відп. Державне підприємство "Житомирторф" вул.В.Бердичівська,25,м.Житомир,10008