Справа № 822/3146/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
09 жовтня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білоуса О.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" про стягнення заборгованості , -
УПФУ у м. Хмельницькому звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ТДВ "Завод Адвіс" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Позовні вимоги мотивовано тим, що за товариством рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 337211 грн. 12 коп. Оскільки зазначена сума не сплачена добровільно, просили стягнути її в судовому порядку.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ТДВ "Завод Адвіс", код ЄДРПОУ 00498431, зареєстрований 28.03.1991 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як юридична особа.
УПФУ у м.Хмельницькому здійснено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий-червень 2013 року, які направлялись відповідачу, однак ним не оплачені. Таким чином у ТДВ "Завод Адвіс" наявна заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 337211 грн. 12 коп., що підтверджується розрахунками суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, карткою особового рахунку.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) є платниками збору - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають фактичні витрати ПФ України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, зайнятих повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій.
Згідно абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, відповідно до п.п. 6.8 Інструкції, підприємства зобов'язані щомісяця до 25 числа вносити до Пенсійного Фонду зазначену в розрахунку-повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених на пільгових умовах.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи. Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам відповідача згідно поданих у встановленому законом порядку необхідних документів було призначено пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку. Вказаним пенсіонерам своєчасно та в повному обсязі доставляються та виплачуються пенсії у встановленому законом порядку.
Оскільки заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 є обґрунтованою, а її розмір підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що така заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Ватаманюк Р.В.
Залімський І. Г.