Головуючий у 1-й інстанції: Смиковська Л.О.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"16" жовтня 2013 р. Справа № 286/3193/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "26" липня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Позивач звернувся до Овруцького районного суду і просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести йому донарахування та виплату за період з 01.01.13 по 30.06.13: додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю передбачену ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальних пенсій за віком, доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат та виплатити її, підвищення до пенсії, як дитині війни, виходячи із розміру, визначеного ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що становить 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, мотивуючи тим, що він є пенсіонером, потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, проживає в с. Кирдани. Йому повинні проводити виплату додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, доплату до пенсії в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але виплата проводиться у меншому розмірі, що призвело до порушення його прав. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 26.07.2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання вчити певні дії, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України «Про соціальний захист дітей війни" відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, зокрема на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати, прийнявши нову про задоволення позову в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 перебуває на обліку у відповідача, є пенсіонером, потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, постійно проживає в с. Кирдани Овруцькою району Житомирської області, що підтверджується копіями: паспорта серії НОМЕР_1, посвідчення серії НОМЕР_2, довідкою управління Пенсійного фонду України з Овруцькому районі.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженим постановою КМ України №106 від 23.07.1991 року, та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року с. Кирдани Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' на час виникнення правовідносин були передбачені серед інших і такі виплати:
- ст. 39 Закону - пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі - 2-х мінімальних заробітних плат;
- ст.51 Закону - особам, що належать до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 ч.13 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: особам, що належать до категорії 2-4 ( з 1 січня 2012 року), а також особам, що належать до категорії 3, -10 відсотків; особам, що належать до категорії3 (з 1 липня 2012 року ) - 12 відсотків.
Відповідно до ч.15 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється у розмірах: тим, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення - 10,5 грн.
Частиною 4 постанови Кабінету міністрів України № 1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проводиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказана норма узгоджується зі ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка відносить до джерел формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону).
Крім того, апеляційний суд наголошує, що згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України вії 30.04.2002 № 8-2 , управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п 2.1. Положення основними завданнями Управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, до поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої ст.19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Із змісту п.3 та п.4 мотивувальної частини рішення вбачається, що право Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, може бути надано Верховною Радою України. Отже, Кабінет Міністрів України видає нормативно -правові акти у сфері соціального захисту, керуючись, зокрема, Законами України, якими він на це уповноважується.
Пунктом .4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 встановлено, що зокрема у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який набирав чинності з 01.01.2012 року та яким визначено розміри пенсій за ст.ст. 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дія зазначеної постанови не обмежена у часі, а тому вона є чинною та підлягає застосуванню при встановленні розміру виплат пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік.
Як вбачається з довідок, наданих відповідачем, позивачу пенсія виплачувалася згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є безпідставними.
Підсумовуючи наведене вище, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "26" липня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100