Справа № 139/1026/13-ц
(заочне)
16 жовтня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
при секретарі Хонькович Л.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
20 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики. За цим договором відповідач отримала від позивача 10 тисяч гривень, які зобов'язувалася повернути до 30 вересня 2012 року. Оскільки свого зобов'язання ОСОБА_3 не виконала, ОСОБА_1 за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом звернувся до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав свою вимогу і пояснив: 20 вересня 2012 року він позичив ОСОБА_3 10 тисяч гривень на купівлю будинку. Повернути кошти ОСОБА_3 обіцяла до 30 вересня 2012 року. По теперішній час відповідач гроші не повертає, а тому він боїться, що взагалі не зможе отримати повернення боргу і просить у судовому порядку стягнути його з відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явила вдруге (в судові засідання 02.10.2013 та 16.10.2013), хоча кожного разу була належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 74 ЦПК України, повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать розписки про вручення судових повісток (а.с. 18, 19). Судом на підставі ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.
Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити. Так, розпискою (а.с. 21) позивач ствердив суду, що він з відповідачем із 20 вересня 2012 року перебуває у договірних правовідносинах і довів передання позичальнику ОСОБА_3 визначеної договором суми - 10 тисяч гривень. Відповідно до договору, відповідач мала до 30 вересня 2012 року повернути обумовлену у ньому суму, однак, як слідує із пояснень позивача в судовому засіданні, наявності у позивача оригіналу боргової розписки, оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 12012010230000050, ОСОБА_3 не повернула своєчасно і до сьогоднішнього дня позикодавцю суму позики.
В рамках досудового розслідування, розпочатого за заявою ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України, висновком експерта № 201-П від 21 червня 2013 року стверджується, що рукописний текст в розписці від 20.09.2012 року, який починається словами: «Розписка Дана мною…» та закінчується словами: «ОСОБА_3 (підпис) 20.09.2012 року», виконаний ОСОБА_3.
Таким чином позивачем у судовому засіданні доведено, що саме ОСОБА_3 заборгувала йому 10 тис гривень, які по даний час не повернула.
Крім того, постановою слідчого СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області від 26.08.2013 року про закриття кримінального провадження № 12012010230000050 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 9), позивач довів, що іншим чином окрім як через суд не зможе захистити свої права та інтереси.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, зокрема, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Оскільки позивач не ставить вимогу про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України, а його вимога про стягнення основної суми боргу обгрунтована і не оспорена відповідачем, вона підлягає до повного задоволення.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач сплатив при подачі позову до суду судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок, про що свідчить квитанція (а.с. 1), і просив стягнути цю суму із відповідача.
Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 169, ст.ст. 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області (паспорт НОМЕР_5, виданий 21 вересня 1999 року, ід. № НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області (паспорт НОМЕР_6, виданий 07 серпня 1997 року, ід. № НОМЕР_4) в погашення боргу за договором позики 10 000 (десять тисяч) гривень, а також в повернення сплачених ним при подачі позову до суду судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, а всього десять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення скарги.
Суддя: ____________