Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 121/4408/13-а
09.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Берещанський Ю.В.) від 03.07.2013 у справі № 121/4408/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
представник позивача:
ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про скасування рішення,
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2013 у справі №121/4408/13-а (2-а/121/305/13) позовну заяву задоволено.
Скасовано рішення 30 сесії 6-го скликання Ялтинської міської ради №103 від 24.04.2013 "Про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0539 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з земель Ялтинської міської ради" (арк.с.46-47).
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідача від 24.04.2013 не містить будь-якого мотивування щодо підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з відводу запитуємої нею земельної ділянки, що є порушенням норм земельного законодавства України.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Ялтинська міська рада, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (арк.с.52-54).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; оскаржуване рішення 24.04.2013 прийнято відповідачем на підставі заяви позивача, враховуючи пропозиції постійної комісії Ялтинської міської ради з землекористування та екології, керуючись розділом Х-2-1, статтею 12, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В судове засідання, призначене на 09.10.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
07.10.2008 рішенням Ялтинської міської ради 21 сесії 5 скликання №596 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0539 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, з земель Ялтинської міської ради, з подальшою передачею у власність (арк.с.5).
17.09.2009 Управлінням Головного архітектора Ялтинської міської ради надано Висновок №05/1711 про можливість цільового використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, рекомендовано передати у власність (арк.с.36-38).
11.05.2010 №1016-2/10-25-1 Управління Держкомзему у м.Ялта АР Крим надало Висновок про узгодження технічної документації з землеустрою по запитуємій позивачем ділянці, з умовою внесення змін до рішення Ялтинської міської ради 21 сесії 5 скликання №596 від 07.10.2008 в частині зміни виду землевпорядної документації шляхом викладення його в такій редакції: Про надання дозволу на розробку технічної документації з землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку" (арк.с.34-35).
28.02.2012 вих.№125/1-4-1 Кримською філією інституту археології Національною академією наук України складено експертний висновок про можливість складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки за ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.29-30).
21.03.2012 між ТОВ "Інститут екології, землеустрою та проектування" (Виконавець) та ОСОБА_2 (Замовник) укладено Договір №37/2012-з на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, до якого складено Завдання на виконання робіт (арк.с.18-20).
31.07.2012 вих.№4795 Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини надав Висновок про узгодження проекту відводу земельної ділянки 0,0539га в районі будинку АДРЕСА_1, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (арк.с.28).
15.08.2012 вих.№1965-2/10-25-1 Управління Держкомзему у м.Ялта АР Крим повідомило позивача про неможливість надання умов відводу запитуємої земельної ділянки у зв'язку з закінченням терміну дії рішення Ялтинської міської ради 21 сесії 5 скликання №596 від 07.10.2008 (арк.с.98).
15.08.2012 позивач звернулась до відповідача з заявою про надання нового рішення на подальшу розробку проекту землеустрою по відводу у власність їй земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.96).
31.01.2013 позивач звернулась до відповідача з заявою про надання роз'яснень щодо причин відмови (Протокол комісії №3 від 16.01.2013) в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, на якій розташовано домоволодіння, що належить позивачу на підставі договору дарування житлового будинку (арк.с.97).
11.03.2013 вих.№01-2.04/1164 Головним управлінням містобудування, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради узгодило проект землеустрою з відводу земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0539га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.25).
24.04.2013 Ялтинською міською радою 30 сесії 6 скликання прийнято рішення №103 "Про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0539 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, з земель Ялтинської міської ради" (арк.с.6).
26.06.2013 рішенням Ялтинської міської ради 32 сесії 6 скликання №128 внесені зміни в раніше прийняті рішення "Про відмову громадянам, фізичним та юридичним особам, згідно розділу Х-2-1 регламенту роботи Ялтинської міської ради 6 скликання" змінивши на розділ ХІІ регламенту роботи Ялтинської міської ради 6 скликання, зокрема, 30 сесії Ялтинської міської ради 6 скликання від 24.04.2013 (арк.с.17).
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення 30 сесії 6 скликання Ялтинської міської ради №103 від 24.04.2013 "Про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0539 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, з земель Ялтинської міської ради" (арк.с.2).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України було встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини перша та друга статті 116 ЗК України).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем після прийняття позитивного рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу запитуємої позивачем земельної ділянки 07.10.2008, а також надання відповідних узгоджень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, прийнято протилежне рішення від 24.04.2013 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу спірної земельної ділянки без зазначення належного обґрунтування підстав для прийняття такого рішення.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Рішення відповідача від 24.04.2013 зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не надано, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2013 у справі № 121/4408/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2013 у справі № 121/4408/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна