20 вересня 2013 р.Справа № 2а-3906/11/1505
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання бездіяльності відповідача щодо невиплати йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі передбаченому ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною та зобов'язання відповідача здійснити йому виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у вказаному розмірі з 01 січня 2012 року.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції станом на 2010 - 2011 р.р., з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.). Мінімальний розмір пенсії за віком визначається відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання пункту 7 Закону України № 3491-VІ від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно п. 6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 таке законодавче регулювання було визнано конституційним.
22 грудня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 3491-VI, який набрав чинності 01 січня 2012 року.
Пунктом 3 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що у 2012 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Тобто, у 2012 році законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України повноваження визначати порядок та розміри виплат зазначеним категоріям громадян.
На виконання п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» Кабінетом Міністрів України 28 грудня 2011 року прийнято постанову «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» № 1381, якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Особам, які одночасно мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав. Ця постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 01 січня 2012 року.
Таке законодавче регулювання було визнано конституційним Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012.
Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року визначення розміру підвищення до пенсії особам, які відносяться до категорії дітей війни, здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VІ, постанови Кабінету Міністрів України 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745, а з 01 січня 2012 року - з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» № 1381.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати і виплатити пенсію з урахуванням недоплаченої щомісячної державної соціальної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2012 року, є безпідставними та відповідно такими, що задоволенню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/