09 жовтня 2013 року Справа № 9104/81606/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.,
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації на постанову Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 27.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, -
13.10.2011р. позивач звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його виплатити разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2011 рік.
Постановою Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 27.10.2011 року заявлені позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано відповідача провести перерахунок і виплату позивачу разової грошової щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постанова підлягає негайному виконанню.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, з підстав порушення норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня встановлюється виходячи із обсягів видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.
Всі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Держбюджету України мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави.
Просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга пiдлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач є учасником війни.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у poзмipi трьох мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у 2011 році дія ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата разової щорічної грошової допомоги учаснику війни до 5 травня за 2011 рік повинна проводитись згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, вважає за потрібне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Разом з тим, судом помилково допущено винесену постанову до негайного виконання, оскільки у розглядуваному випадку слід застосовувати приписи ст.256 КАС України, яка є спеціальною для цієї категорії справ. При цьому, розглядувана справа не підпадає під перелік категорій спорів, для яких законом передбачено негайне виконання; також судом не обґрунтовано необхідність звернення винесеної постанови до негайного виконання.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права в частині звернення постанови суду до негайного виконання в повному обсязі, через що оскаржувану постанову в цій частині слід скасувати.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.3, 1 ч.1 ст.198, 200, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації задоволити частково.
Постанову Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 27.10.2011 року у справі №2а-4772/11 скасувати в частині звернення постанови до негайного виконання.
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський