09 жовтня 2013 року Справа № 5023/6088/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.
суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013
у справі № 5023/6088/11 господарського суду Харківської області
за позовомПрокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Харківської державної зооветеринарної академії
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
прозвільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки; відшкодування шкоди
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивача-1не з'явився
- - позивача-2не з'явився
- - відповідачане з'явився
- - Генеральної прокуратури УкраїниКозакова І.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2013 (головуючий Жельне С.Ч., судді: Аюпова Р.М., Лаврова Л.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 (головуючий Бондаренко В.П., судді: Ільїн О.В., Россолов В.В.) у справі №5023/6088/11 скаргу стягувача задоволено. Визнано недійсною постанову відділу Державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про закінчення виконавчого провадження № 29124049 від 04.11.2011 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року у зазначеній справі про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 3, 2 га, яка розташована на території Харківської державної зооветеринарної академії та повернуто її за належністю останній.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні скарги - відмовити.
Міністерство аграрної політики України та Харківська державна зооветеринарна академія не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Міністерство аграрної політики України, Харківська державна зооветеринарна академія, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.08.2011, яке набрало законної сили, у справі № 5023/6088/11 позов прокурора задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 3,2 га, розташовану на території Харківської державної зооветеринарної академії та повернути її за належністю Харківській державній зооветеринарній академії. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Харківської державної зооветеринарної академії 3 077, 82 грн. шкоди. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в дохід Держбюджету України судові витрати.
06.09.2011 на виконання зазначеного судового рішення господарським судом видано Харківській державній зооветеринарній академії (стягувачу) відповідні накази про зобов'язання звільнити земельну ділянку та про стягнення грошових коштів, які були пред'явлені стягувачем для примусового їх виконання до Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області.
17.10.2011 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 внесла в касу стягувача 3 077, 82 грн., що дорівнює сумі відшкодування шкоди, визначеної в одному з наказів суду від 06.09.2011.
Листом вих. № 54-01-597 від 18.10.2011 Харківська державна зооветеринарна академія повідомила Відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, що наказ про примусове виконання рішення по справі № 5023/6088/11 виконано в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області отримав два однакових листа (заяви) стягувача вих. № 54-01-597 від 18.10.2011 про виконання наказу суду по вказаній справі, що містяться в обох виконавчих провадженнях: про стягнення коштів і про зобов'язання вчинення дій.
04.11.2011 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області Перепелицею Л.В. було винесено постанову ВП № 29124049 про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 06.09.2011 № 5023/6088/11 про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 3, 2 га, яка розташована на території Харківської державної зооветеринарної академії та повернути її за належністю академії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що копія зазначеної постанови на адресу стягувача не надходила, а тому строк на її оскарження не є порушеним.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За змістом статей 6, 11 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення суду в частині зобов'язання боржника привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку фактично не виконано, що підтверджується письмовими поясненнями стягувача, листом прокуратури Дергачівського району Харківської області № 22594 від 19.04.2013.
Зазначене свідчить про недотримання відділом Державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області вимог пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" в частині виконання рішення в повному обсязі, згідно з виконавчим документом.
Надавши правову оцінку викладеним у скарзі доводам, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги скаржника про визнання недійсною постанови відділу Державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про закінчення виконавчого провадження № 29124049 від 04.11.2011 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 06.09.2011, є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і вважає, що судами вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, оскаржувані ухвала господарського суду Харківської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду відповідають вимогам діючого законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зазначені у касаційній скарзі доводи наведеним вимогам не відповідають, оскільки пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 у справі № 5023/6088/11 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова