10 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/81161/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Хустського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, -
встановила:
У квітні та травні 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно, звернулися до суду з позовом Хустського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання виплатити матеріальну допомогу, заборгованість по виплаті вихідної допомоги, матеріальну та моральну шкоду.
Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідачів протиправними та зобов'язано стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 7405,42 грн. заборгованості по матеріальній допомозі та 1000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_3 2666,15 грн. заборгованості по вихідній допомозі, 3960,19 грн. заборгованості по матеріальній допомозі та 1000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії відповідачів протиправними та зобов'язано стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 7405,42 грн. заборгованості по матеріальній допомозі. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено повністю.
У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду апеляційної інстанції змінити, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно наказу УМВС України в Закарпатській області від 27 грудня 2007 року № 391 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «в» Положення про порядок проходження служби працівниками органів внутрішніх справ (через обмежений стан здоров'я). Наказом УМВС України в Закарпатській області від 27 липня 2005 року № 249 о/с з 31 серпня 2005 року ОСОБА_3 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «в» Положення про порядок проходження служби працівниками органів внутрішніх справ (через обмежений стан здоров'я).
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 4 жовтня 1996 року № 926, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належить виплачувати матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік.
Судами встановлено, що у період з 1997 по 2007 роки ОСОБА_2 та в період з 1996 по 2005 роки ОСОБА_3 згадана матеріальна допомога не виплачувалася.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Указ Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926/96 є відкритим, а зміни до нього неодноразово друкувалися в офіційних виданнях (зокрема в «Офіційному віснику України» №№ 14/05, 13/02, 45/01, 36/01, 24/99, 6/99, 38/98).
Розміри місячного грошового забезпечення за період з 1996 року по 2005 рік ОСОБА_3 були відомі.
Таким чином, звернувшись у травні 2008 року з позовом про стягнення заборгованих сум матеріальної допомоги за 1996 - 2005 роки, ОСОБА_3 пропустив річний строк передбачений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду, а за умови коли на цьому наполягає відповідач, зазначена обставина є підставою для відмови у задоволенні позову (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Положеннями Законів України про Державні бюджети на 1997 - 2007 роки встановлено, що видатки бюджетних установ і організацій на виплату матеріальної допомоги можуть здійснюватись лише за наявності економії фонду заробітної плати та грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області на його користь 7405,42 грн. заборгованості по матеріальній допомозі, оскільки дії відповідача при ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 матеріальної допомоги за 1997 - 2007 роки є правомірними.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Хустського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними - змінити.
Виклавши пункти 2, 3, 4 постанови суду апеляційної інстанції в наступній редакції:
«В задоволенні позовних вимог в частині визнання дій Хустського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області та управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області протиправними та зобов'язання стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 7405,42 грн. заборгованості по матеріальній допомозі - відмовити».
В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко