"07" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/37182/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Запорізькій області)
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013
у справі №0870/1394/12
за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби у Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення суми фінансових санкцій, -
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2012 визнано нечинною. Провадження у справі закрито.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстнції, з підстав порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі проведено заміну сторони позивача Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Запорізькій області на правонаступника Головне управління Міндоходів у Запорізькій області згідно поданого клопотання.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до положень ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Суд апеляційної інстанції свої висновки про наявність підстав для визнання нечинною постанови суду першої інстнції та закриття провадження у справі обгрунтовував тим, що відповідно до положень ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2012 та відмовлено ФОП ОСОБА_3 у задоволенін позовних вимог про скасування рішення №080024 від 21.12.2011, яким до нього застосовано фінансові санкції у сумі 14132 грн.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 набрала законної сили, та за висновком суду апеляційної інстанції є рішенням з того самого спору, між тими самими сторонами.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем прийнято рішення №080024 від 21.12.2011, яким до відповідача на підставі ч.3 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 застосовано фінансові санкції у розмірі 14132 грн.
Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердежного Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, у разі невиконання суб?єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Несплата відповідачем суми фінансових санкцій за рішенням №080024 від 21.12.2011 у добровільному порядку стала підставою для звернення з даним позовом, який було задоволено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2012.
Таким чином предметом спору в одному випадку є правомірність рішення суб'єкта владних повноважень про застосування фінансових санкцій, а в іншому - стягнення суми фінансових санкцій нарахованих за відповідним рішенням та не сплачених суб'єктом підприємницької діяльності протягом встановленого законом для добровільного виконання строку.
З огляду на викладене, умови статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України не виконуються, а тому у суду апеляційної інстнції не було правових підстав для визнання рішення суду першої інстнції нечинним та закриття провадження у справі.
Зважаючи на помилковість висновків суду апеляційної інстанції, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 скасувати.
Справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук