"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/16113/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2011
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012
у справі № 2а-0870/1795/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА» (надалі -позивач, ТОВ «ТК ТЕТА») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 23.02.2011 № 0000122307.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012, адміністративний позов ТОВ «ТК ТЕТА» задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 23.02.2011 № 0000122307.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно наданих до Вищого адміністративного суду України письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача, вимоги касаційної скарги вважає необґрунтованими, скаргу просить відхилити, а оскаржуване рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.
Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТОВ «ТК ТЕТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ТЦ Октавія» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.
За результатами проведеної перевірки 17.01.2011 складено акт № 37/23-08/22142315 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 31 036,00 грн.
На підставі висновків акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011 № 0000122307, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 31 036,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7 759,00 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток є помилковими та спростовуються наданими доказами.
Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону).
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.10.2008 між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія» укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 347 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач прийняв у тимчасове користування торгівельне приміщення площею 164 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.10.2008.
За період, що перевірявся позивач придбав у ТОВ «ТЦ Октавія» послуги з оренди нежилого приміщення на загальну суму 148 968,29 грн., у тому числі податок на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 22 929,72 грн., що підтверджується наданими до перевірки актами здачі-прийняття наданих послуг.
Розрахунки за Договором відбувались шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача. Указаний факт представником відповідача підтверджений. Перерахування коштів оформлялось відповідними платіжними дорученнями.
Крім того, виконання умов Договору супроводжувалось оформленням та підписанням з боку ТОВ «ТЦ Октавія» для ТОВ «ТК ТЕТА» податкових накладних. На час господарських операцій між указаними сторонами ТОВ «ТЦ Октавія» було зареєстроване як юридична особа та станом на 23.02.2011 його діяльність не припинена, про свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 23.02.2011 № 8868070). ТОВ «ТЦ Октавія», на час виникнення спірних правовідносин було платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.02.2010).
Також судами встановлено, що 29.11.2008 між ТОВ «ТК ТЕТА» та ПП ОСОБА_4 укладений договір № 30 суб/суборенди нежитлового приміщення. Відповідно до умов даного договору, позивач зобов'язався передати підприємцю у тимчасове платне користування приміщення площею 50 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання указаного договору між позивачем та ПП ОСОБА_4 оформлені акт приймання-передачі від 29.11.2008, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні.
Крім того, 04.12.2008 між ТОВ «ТК ТЕТА» та ПП ОСОБА_5 укладений договір № 28 суб/суборенди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач передав у тимчасове платне користування приміщення площею 114 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання умов вказаного договору між сторонами договору оформлені акт приймання-передачі, акти приймання передачі виконаних робіт, податкові накладні.
Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що вищевказані обставини свідчать про те, що придбані у ТОВ «ТЦ Октавія» послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, а відповідні доходи відображено у валових доходах підприємства. При цьому, як правильно зауважили суди, відповідачем не надано жодних доказів неправомірності формування валових доходів.
Крім того, договір, укладений між позивачем та ТОВ «ТЦ Октавія» відповідає приписам чинного законодавства, а його виконання підтверджене відповідними документами (платіжні доручення, податкові накладні)
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що доводи відповідача про завищення позивачем валових витрат, у зв'язку із нікчемністю укладених угод, спростовуються встановленими вище обставинами. Угоди не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства. Тому позивачем віднесено витрати з придбання послуг оренди до складу валових витрат підприємства правомірно.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає правильною правову позицію судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 23.02.2011 № 0000122307.
Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 у справі № 2а-0870/1795/11 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна