"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/11761/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012
у справі № 2а-9710/11/2070
за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметхарків»
про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі -позивач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметхарків» (надалі - відповідач, ТОВ «Вторметхарків»), у якому просила суд надати дозвіл на погашення суми боргу відповідача в розмірі 442834,19 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 позов ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова задоволений в повному обсязі: надано ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова дозвіл на погашення заборгованості ТОВ «Вторметхарків» перед Державним бюджетом України у розмірі 442834,19 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Вторметхарків» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код 35859052), зареєстровано платником податків. Відповідач перебуває (знаходиться) на обліку в ДПІ Комінтернівського району м. Харкова.
Підставою для звернення до суду стало прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 16.09.2010 № 0001531540/0, яким визначено товариству податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 446960,44 грн.
За висновками позивача, з якими погодився суд першої інстанції, заборгованість ТОВ «Вторметхарків» перед бюджетом з урахуванням пені складає 442834,19 грн., що підтверджується карткою особового рахунку. Доказів погашення заборгованості відповідачем до суду першої інстанції не надано.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем було винесене рішення від 22.04.2011 № 2199/24-067 про опис майна у податкову заставу та складений акт від 29.04.2011 № 16 опису майна ТОВ «Вторметхарків». Дане рішення не було оскаржене відповідачем у встановленому порядку.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції послався на те, що хоча податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 16.09.2010 № 0001531540/0 було оскаржене до суду, однак, на час розгляду даної справи жодного судового рішення щодо його незаконності прийнято не було. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є діючим. Крім того, доказів неправомірного нарахування контролюючим органом пені в розмірі 1180,06 грн. судом першої інстанції в ході розгляду справи не виявлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході апеляційного розгляду справи було встановлено порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 95.1, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі і для цього орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Разом з тим, як правильно взято до уваги судом апеляційної інстанції, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 № 0001531540/0 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 446 960,44 грн. позивачем було оскаржено до суду, і, на час вирішення даної справи судам попередніх інстанцій не було надано постанови про визнання недійсним або законним податкового повідомлення-рішення від 16.09.2010 № 0001531540/0, що набрала законної сили, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, узгодженим.
Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що, оскільки, до суми стягнення включено податкове зобов'язання та штрафні санкцій, визначені саме податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2010 № 0001531540/0 на загальну суму 446960,44 грн., які ще не стали податковим боргом в розумінні п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, то у позивача не було законних підстав для включення цієї суми до позову. При цьому, заявлена сума боргу є меншою за суму неузгодженого податкового зобов'язання, яка не є податковим боргом, а тому законних підстав для задоволення вимог позивача немає.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а вимоги позивача, як і висновок суду першої інстанції, є необґрунтованими та помилковими.
Оскільки суд апеляційної інстанції під час розгляду справи повно і правильно встановив обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а-9710/11/2070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна